Вероніка й Артем познайомилися випадково. Він ішов у гості до свого старого друга і допоміг дівчині донести пакети до під’їзду. Виявилося, що вона мешкає на тому ж поверсі, що й Костя.
Зустріч з дівчиною огорнула хлопця теплом. Недавно він розлучився зі своєю дівчиною,розлучення було гучним і неприємним. Колишня йому зрадила, і тепер Артем з побоюванням поглядав на інших.
Але у погляді Вероніки було щось особливе. Таке привабливе та рідне, чи що. Хлопець вирішив будь-що ще раз зустрітися з сусідкою друга. Від нього він дізнався, коли Вероніка зазвичай повертається додому з роботи.
Немов школяр, Артем підстеріг дівчину на зупинці. Вона знову тягла важкі пакунки.
– Давай допоможу, – запропонував Артем.
– Ой, це знову ти. Буду тобі дуже вдячна, – відповіла промениста дівчина.
Коли вона відчинила двері, на поріг вибігла маленька дівчинка років п’яти чи шести.
– Ура, ти прийшла! Я дуже нудьгувала. А ти принесла щось смачненьке? – дзвінким голоском спитала дитина.
– Сьогодні нічого, вибач, маленька», – сумно відповіла Ніка.
Але Артем ніби знав, що його план спрацює. Він сказав, що має з собою цукерки та солодкі пончики. Хлопець дістав їх і простягнув дівчинці. Вероніка, роззявивши рота від подиву, сказала:
– Що ж, якщо така справа, заходь на чай.
Так почалася нова сторінка у житті Вероніки й Артема. Хлопця анітрохи не збентежило, що його потенційна дівчина вже має дочку. Всяке в житті буває! Аж надто Вероніка йому сподобалася. Втім, як і він їй. Вони домовилися про наступну зустріч, і дуже скоро їхні стосунки вийшли на новий рівень.
Через півроку Артем вирішив познайомити Вероніку зі своїми батьками. Вони в нього були досить суворими та консервативними людьми. Тому хлопець не поспішав. Та й матері треба було відійти від розлучення сина з колишньою дівчиною.
На сімейну вечерю Вероніка прийшла з маленькою Анею. Вона одразу помітила обурення в очах Галини Ільївни. Але жінка мовчки привітала гостей і одразу захопила дівчинку малюванням.
Мама Артема раз у раз намагалася поставити Вероніку в незручне становище каверзними питаннями. Але хлопець робив усе можливе, щоб захистити свою дівчину від своїх рідних. Нещодавно він зробив коханій пропозицію . І саме цього вечора він збирався розповісти про все батькам.
Після вечері Галина Ільївна почала забирати тарілки. Вероніка зголосилася їй допомогти. Коли вони разом опинилися на кухні, майбутня свекруха поставила дівчині лише одне запитання:
– Вероніко, люба, звідки у тебе у твоєму віці така доросла дочка?
Ніці справді було всього 22 роки, а виглядала вона ще молодшою. Вона знала, що рано чи пізно у неї це запитають. Тому була готова:
– Аня – не моя дочка. Вона моя сестра. Наших батьків не стало, коли Анюта була зовсім маленькою. Я справді замінила їй маму.
Галина Ільївна дар мови втратила. Вона почала вибачатися, принагідно витираючи сльози. А Вероніка продовжила:
– А я спеціально не говорю хлопцям, що я не мама Ані. Це своєрідна перевірка. І, як ви розумієте, дуже часто молоді люди її не проходять. Але ваш син інший. Він любить мою сестру щиро, я це бачу.
Мама Артема розплакалася ще дужче, відповідь дівчини сильно зворушила її. У вітальню вони прийшли заплакані, але такі щасливі.
Дізнавшись про весілля, батьки Артема дуже зраділи. Сімейна вечеря вдалася.
Зараз Артем захищає Україну, а їхньому з Веронікою первістку Максику півтора рочки. Вероніці дуже допомагають батьки коханого чоловіка.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.