Після весілля ми з Андрієм почали жити у його мами. Крім нас там ще живе дівчина його брата. Тобто в домі три господині, але чомусь Оксана Вадимівна вирішила всю хатню роботу звалити на мене. Мало того, все що я не зроблю, все не так. З понеділка я вирішила все змінити, і тепер готую лише на нас з чоловіком, і прибираю лише у своїй кімнаті. Після цього зрозуміла – треба своє житло!
Після весілля наші відносини зі свекрухою погіршились. Вона почала мене в жартівливій формі постійно підколювати, намагаючись шпигнути, обговорювати мене при всіх. Всю мою роботу по дому почала сприймати як мій обов’язок (я робила все, не дивлячись на те, що в будинку 3 жінки живуть: мама, я, і дівчина брата мого чоловіка) я щиро намагалася їй полегшити життя: крім щоденного прибирання, я на всіх готувала і ми оплачуємо комуналку повністю, так як брат на це не реагує, ще й бере у мами гроші.
Я вирішила, що відтепер буду готувати на себе і чоловіка (свекруха молода – їй 43 роки) і прибирати щодня в своїй кімнаті і раз в тиждень на загальній території. Все стало ще гірше.
Вона спершу мене ігнорувала і обговорювала в сусідній кімнаті з дівчиною брата. Я намагалася зрозуміти в чому проблема
Для мене це або ревнощі, або Оксана Вадимівна намагається показати владу наді мною, або ж через брата чоловіка.
Мама все життя приділяла йому більше уваги. Коли чоловікові хотілося в дитинстві займатися боксом, він втілив мрію в 16 років сам, заробивши гроші – Андрію говорили, що немає грошей, а паралельно витрачали на брата, він займався футболом, літав за кордон, їздив по всій Україні, що вже говорити про оплату за заняття і зміну взуття та форми. Таких ситуацій дуже багато. І донині мама так само поводиться по відношенню до синів.
Когда вона розмовляє зі мною на різні теми, вона розповідає про заслуги брата, а не Андрія, мого чоловіка. І я їй одного разу натякнула, що мене це мало цікавить (коли я помітила що завжди тільки про нього), і що мені було б куди цікавіше слухати про Андрія. Їй це явно не сподобалось. Потом друга ситуація склалася коли мама зробила чоловікові зауваження, в той день брат повторив ту ж помилку, а мама її проігнорувала.
Ну чому таке різне відношення до двох рідних дітей? Я вже мовчу про себе. Раз вона до сина так відноситься, то навряд чи вона мене полюбить, як рідну доньку.
Я бачу лише один вихід з цієї ситуації, йти жити з Андрієм окремо.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
