fbpx
життєві історії
Після весілля ми з Павлом жили у його батьків. З самого початку свекруха постійно була всім незадоволена. Щоб я не робила, все було не так. Коли я скаржилася чоловікові, він говорив, щоб я навчилася поважати і слухатися його маму, адже свого житла у нас немає і купити вийде не скоро

Заміжня я була всього три роки, але і цього було достатньо для того, щоб розчаруватися в людях. Після весілля ми з Павлом жили у його батьків. З самого початку свекруха постійно була всім незадоволена. Щоб я не робила, все було не так. Коли я скаржилася чоловікові, він говорив, щоб я навчилася поважати і слухатися його маму, адже свого житла у нас немає і купити вийде не скоро.

І я терпіла, підлаштовувалася, як могла. Коли я завагітніла, свекруха сказала, що дітей нам заводити ще рано, але я не послухала її і не шкодую про це.

Коли народився наш син, я думала, що тепер жити буде легше. Батьки Павла будуть любити онука і до мене стануть добрішими. Але вийшло зовсім інакше. Коли Олежик плакав, свекруха влаштовувала скандали. Їй виявляється потрібен спокій, а дитина заважає спати.

Чоловік не втручався в наші сварки, все частіше став затримуватися на роботі, дитиною майже не займався. Мені було дуже важко, але я терпіла заради сина. Сподівалася, що коли Олежик підросте, то сам знайде підхід до бабусі.

Але одного разу я дізналася, що Павло мені зраджує зі своїм першим коханням і свекруха його підтримує в цьому, а мені вона сказала, що я сама винна, що не змогла утримати чоловіка. І я пішла від них і подала на розлучення. Павло не був проти і навіть допоміг перевезти речі.

Спочатку мені було важко одній з маленькою дитиною, але потім я знайшла роботу, розплатилася з боргами і життя потроху почало налагоджуватися. Але мені хотілося повезти Олежика на море та й трохи оновити свій гардероб. І я скористалася послугами відомої в нашому місті компанії та взяла кредит, тому що позичити навіть невелику суму грошей було ні в кого. А це був вихід із ситуації.

Але зовсім недавно я в гостях у своєї подруги познайомилася з хлопцем. Орест був трохи молодший за мене. Я не стала приховувати, що у мене є син. Але як не дивно, Орест відразу знайшов з моїм Олежиком спільну мову. Але попереду мене чекало знайомство з його мамою.

Одного разу він мені сказав, що мама чекає нас в гості. Я дуже хвилювалася і на першу зустріч вирішила дитини не брати, щоб не зіпсувати відносин з самого початку. Але моя майбутня свекруха зустріла нас привітно. І відразу запитала, чому це я залишила сина вдома. Виявляється, вона вже купила йому іграшки і всім знайомим сказала, що у неї вже є онук. Я до сих пір вдячна їй за це.

Нехай все у вас буде добре, дорогі читачі!

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне – deon

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

facebook