fbpx
життєві історії
Після весілля ми з Романом стали жити у моїй однокімнатній квартирі. Для мене це другий шлюб, і від першого росте донька, Єві вже вісім років. І ось постало питання з квадратними метрами. Єва живе в кімнаті, а ось ми з чоловіком на кухні. Мене таке не влаштовує. У мами Романа є двокімнатна квартира, і будиночок в селі. Більше часу вона проводить в селі, та коли все ж приїжджає, то не має наміру нас про це попереджати. Тому жити там, ну ніяк не виходить

Після весілля ми з Романом стали жити у моїй однокімнатній квартирі. Для мене це другий шлюб, і від першого росте донька, Єві вже вісім років. І ось постало питання з квадратними метрами. Єва живе в кімнаті, а ось ми з чоловіком на кухні. Мене таке не влаштовує. У мами Романа є двокімнатна квартира, і будиночок в селі. Більше часу вона проводить в селі, та коли все ж приїжджає, то не має наміру нас про це попереджати. Тому жити там, ну ніяк не виходить.

Пів року тому ми з Романом відгуляли весілля. До цього три роки були разом. Мені вже 37, а чоловікові 35 років. Я від першого шлюбу виховую доньку, а Роман не був одружений і дітей своїх не має.

Чоловік швидко порозумівся з моєю дочкою. У мене добрі стосунки з його мамою. На даний момент живемо у моїй однокімнатній квартирі. Спати доводиться на кухні.

Роман прописаний з мамою у двокімнатній квартирі, яка знаходиться у хорошому районі, але стан житла бажає бути кращим. Там ми жити не зможемо: кімнати прохідні і кухня дуже маленька.

А найнезрозуміліше — поведінка його матері. Сама Катерина Василівна живе в будинку, але регулярно приїжджає до квартири, тому що в тому будинку немає інтернету та води, а ще вона часто буває у поліклініці за пропискою. Про свій візит вона не попереджає і залишається скільки їй хочеться.

Тож жити там ми не зможемо.

Працюю я в основному вдома і постійно відволікатися не можу: потрібна тиша та спокій.

Запропонувала Роману продати всю нерухомість, а потім купити однокімнатну мамі та двокімнатну для нас.

Хотіла, щоб ми відкладали гроші на власний будинок.

Роман не погоджується і запитує: “Що ми робитимемо, якщо вирішимо розлучитися?”

Таке питання мене дуже засмутило. Однак, я не розгубилася і відповіла, що тоді доведеться все продати та роз’їхатися.

Пропонувала й інший варіант: здати все, що є, а потім взяти трикімнатну в іпотеку, яку можна буде виплачувати з оренди.

Мама мала б свою кімнату, хай приїжджає, коли треба. Я зможу працювати у нашій спальні.

Звичайно, такий варіант не найкращий, як на мене. Навіть його мати не в захваті. Зате чоловікові сподобався.

Роману хочеться, щоб я продала свою квартиру, і ми взяли іпотеку на двокімнатну. Запропонував платити половину щомісячної суми та обіцяв на квартиру не претендувати.

У разі розлучення він зможе повернутися до своєї квартири.

Але мені таке рішення не дуже подобається.

Купити двокімнатну я зможу і без нього. Немає в мене відчуття справжньої родини та підтримки чоловіка.

Можливо, є якийсь інший варіант, про який ми не подумали? Не хочеться розлучатися. Просто потрібні гарні та спокійні умови для життя.

Хоча подумки я вже кілька разів обмірковувала розлучення.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!