Після весілля тесть і теща з гордо піднятою головою сказали, що “дарують” нам свою квартиру. До того вони її здавали в оренду. Ну як дарують, дають пожити, мене там ніхто й не думав прописувати, а я не наполягав. Квартира була в хорошому районі, але в плачевному стані. Я вирішив віддячити батькам Софії, і влаштував там капітальний ремонт. Він затягнувся на довгих п’ять років. А після мене чекав “сюрприз”. – Раз дочка так вирішила, ми її підтримуємо!
Ми з моєю дружиною Софією прожили в шлюбі п’ять років і я був впевнений, що цей шлюб буде на все життя. Адже коли я вирішив одружитися з нею, то чітко був упевнений, що одружуся один раз і на все життя і що у нас з нею все буде чудово. Ніби як у нас були однакові інтереси, ми хотіли від шлюбу одного і того ж. А якщо людям потрібно одне і теж, то і шлюб буде міцним.
Мабуть, так думав тільки я. Після весілля батьки Софії запропонували нам жити в їхній квартирі. У них була ще одна, яку вони здавали в оренду. Що вам сказати? Квартира ще радянських часів, вимагала капітального ремонту. Я навіть не знаю, як там жили квартиранти. Ось я подумав, що батьки зі мною так ласкаві – потрібно чимось відповісти. Вирішив зробити капітальний ремонт. Затягнувся ремонт якраз на п’ять років, але в квартирі я поміняв повністю все, зробив з неї лялечку.
І ось як тільки ремонт був закінчений, Софія мені заявляє, що подала на розлучення. Я її питаю чому, навіщо. Адже ми не лаялися з нею, у нас не було конфліктів. А вона мені відповіла, що просто розлюбила. У той же день приїхали мої теща з тестем.
– Рас так наша дочка вирішила, ти повинен піти. Ми будемо підтримувати любе її рішення. Так буває в житті.
Мені і подітися не було куди. Добре, що давній друг дав притулок. Батьки живуть в селі, там немає де жити. На мої репліки про те, що я в квартирі ремонт зробив, вклав в неї чимало грошей, мені відповіли, що мене ніхто не просив. Тепер не можу з ними навіть зв’язатися. Друзі вважають, що потрібно подати на них до суду.
Раптом якусь суму виграю. Але чи дійсно так чинити – поки вагаюсь. Найприкріше те, що мене кинула жінка, з якою я хотів прожити до кінця життя, не сказавши про справжню причину такого вчинку. Як тепер вірити людям і любити взагалі?
А що ви мені порадите?
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
