Після відходу батька, всі родичі натякали мамі, щоб та вийшла на роботу. – Як ти думаєш тепер жити? Чим дитину годувати будеш? Одумайся, йди на будь-яку посаду. – Та мама знайшла краще рішення цієї проблеми. Не минуло й року за татом, як в нашій квартирі оселився дядько Роман. – Без нього ми не проживемо. Мусимо мовчати. Я прибиральницею працювати не збираюся, – сказала мені мама.
Нещодавно я купила собі холодильник, поставила у свою кімнату і закриваю двері на ключ. Я не хочу щоб мама брала з нього будь-які продукти.
– У мене не має іншого вибору, – розповідає Наталя, – можливо, це виглядає дивно, але я не знаю, що мені робити. Продати квартиру і гроші розділити? Вона не погоджується.
Героїня цієї історії – молода незаміжня дівчина 24 років. У неї надзвичайно складні стосунки з мамою.
– Згідно з законом половина квартири належить мені. – продовжує Наталя, – коли мені було 14 років, батька не стало, а житло було його. Тому ми з мамою вступили в спадок у рівних частинах.
– Відколи я з’явилася на світ, мама так і не працювала жодного дня. Тому коли вона залишилася без чоловіка, була в повному розпачі. У мене була пенсія через те, що я втратила батька, – каже Наталя, – але мама не збиралася відмовлятися від походів в салони й нових речей, тому ми ледве зводили кінці з кінцями.
– Тобі б, Руслано, на роботу вийти. Та хоч де небудь. – сказав матері її рідний брат, який спочатку допомагав нам, а потім плюнув, бо марна це справа, в самого ж сім’я.
Уже через рік після відходу батька Наталі, жінка привела нового співмешканця. Саме заміжжям Руслан хотіла вирішити усі свої фінансові проблеми.
Але чоловік налагоджувати стосунки з падчіркою не збирався. Від нього дівчинка лише чула докори й претензії, чому він на неї має витрачати гроші. Мати ж не захищала доньку.
– Як ми без нього проживемо? – говорила Руслана, – не сперечайся. Він хороший, він нас годує.
Одразу після коледжу Наталка пішла працювати, хоча дуже мріяла про навчання в університеті. Останні роки Наталка лише слухала від вітчима про те, що вона лише зайва витрата в їхній сім’ї. Тому, відкладаючи кошти з зарплати, придбала власний холодильник.
Вітчим через декілька місяців попав під скорочення – от як і накинулись вони з мамою вдвох на холодильник Наталі. Ні мати, ні чоловік не працювали уже протягом 8 місяців, а дівчина не збиралася утримувати двох дорослих людей.
От і поставила міцний замок на двері в кімнату. І рахунки за квартиру розділила навпіл.
– Як ти можеш, – обурилася мама Наталі, – так, Роману зараз важко. Він тебе ростив, а ти холодильник зачиняєш. Ми повинні йому допомогти, підтримати.
– Ось і допомагай, влаштуйся на роботу – відповіла Наталя, – він тебе годував, а я йому нічим не зобов’язана.
Після двох тижнів, мама вигнала Романа з квартири: для чого їй чоловік, який гроші додому не приносить. Але Наталя й надалі зачиняє двері в кімнату.
– Мама теж може ходити на роботу, як і я, – вважає Наталя.
Що скажете з цього приводу?
Дуже насправді важка ситуація в цій сім’ї!
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
