Після втечі з захопленого українського міста, яке 30 років було нашою домівкою і де залишилося все те, що нам дороге, нас покидало по Євпропі.
Осіли ми з моїм чоловіком, трьома дітьми і нашими мамами поки що в Стокгольмі. Але я хочу розповісти деякі речі про ті європейські міста, куди зовсім не хочеться повертатися, от від слова “зовсім”. Як виявилося, буває таке.
Таких європейських міст для мене 5. Розповім, що саме відштовхнуло та зіпсувало перше враження.
Бспочатку ми опинилися у Бельгії, в Брюсселі.
Подалися одного весняного дня на центральну площу. Безперечно, це одна з найкрасивіших площ у всій Європі. Але, на жаль, на цьому перелік цікавих і гарних місць закінчився.
Я намагалася знайти хоч щось привабливе у цьму місті. Однак навколо все було сірим та одноманітним. Крім того, у місті досить брудно. Багато бездомних людей та приїжджих. Словом, перше враження було геть-чисто зіпсовано.
Далі була Словаччина, Братислава. Там у нас далека рідня.
Місто абсолютно нічим мене не зачепило. Так, варто подивитись на Братиславський град. Але, мабуть, це єдина пам’ятка, що заслуговує на увагу. По суті, Братислава – спокійне маленьке містечко. Не думаю, що є сенс їхати сюди спеціально, щоби побачити щось особливе. Ми теж тут не затрималися.
Дорога лежала до Фінляндії, у Гельсінкі – до дорузів.
Це ще одна столиця, яка розчарувала мене. У місті досить нудно та сіро. Незважаючи на всі збережені історичні місця, там нічого особливо цікавого. Якщо чесно, я очікувала набагато цікавішу архітектуру. Єдине, що потішило, – міська бібліотека. А решта залишає бажати кращого. Ми провели там майже місяць.
І поїхали у Франції, славнозвісний Париж.
Ніколи б не подумала, що Париж настільки засмутить мене. До того ж я помітила, що столиця Франції розчаровує і багатьох туристів. Брудні вулиці, величезна кількість мігрантів та дрібних злодіїв. Тому, гуляючи містом, ви не почуваєтеся в безпеці та захищеності. А це не те, чого хочеться після пережитого в Україні.
Потім нас запросили знайомі в Італію, Венецію. Тим паче, з Франції вже не далеко. Венеція – неймовірно красиве місто, яке я завжди мріяла побачити. Але безглуздо заперечувати явний занепад цього міста.
Брудні канали неприємно пахнуть, а будинки розвалюються від старості та вогкості. Повсюди зустрічається грибок. Крім того, натовп туристів навряд чи дадуть вам відчути насолоду від краси. Та й шалені ціни на їжу та катання на гондолах не потішать. Щоб побачити місто з найкращого боку, краще обрати річкові трамваї – так нам порадили місцеві.
Місяць тому ми повернулися до Скандинавії, осіли в Швеції. Чоловік знайшов роботу, маємо житло, яке підійшло по ціні. Поки що нам тут найкомфортніше. А душа плаче за рідним містом і домівкою. Та повертатися нікуди.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
