fbpx

Пів року тому до нас у трикімнатну квартиру жити переїхала мама чоловіка. Не стало мого свекра, а вони 35 років дуже в душу прожили, і Марія Петрівна не може жити сама. Порадилися ми тоді з Назаром і вирішили, що його мама нам заважати не буде. У нас два хлопчики з різницею у два роки, їм нормально і в одній кімнаті. Знаєте, коли ми з чоловіком вирішили забрати свекруху до себе, я навіть не уявляла, як неймовірно зміниться моє життя.

Пів року тому до нас у трикімнатну квартиру жити переїхала мама чоловіка. Не стало мого свекра, а вони 35 років дуже в душу прожили, і Марія Петрівна не може жити сама.

Порадилися ми тоді з Назаром і вирішили, що його мама нам заважати не буде. У нас два хлопчики з різницею у два роки, їм нормально і в одній кімнаті.

Знаєте, коли ми з чоловіком вирішили забрати свекруху до себе, я навіть не уявляла, як неймовірно зміниться моє життя.

Але почну трохи здалеку. Я, як і інші дівчата, коли виходила заміж, дуже хвилювалася щодо взаємин з мамою чоловіка.

Мені здавалося, Марія Петрівна якось прискіпливо до мене ставиться і вважає мене не достатньою хорошою партією для свого сина.

Посагу у мене не було, тому що ростила мене бабуся – батьків рано не стало, трапився дуже сумний випадок.

Тому все, що я могла запропонувати сину Марії Петрівни Назару – це своє безмежне кохання, турботу і відданість. А свекрусі – повагу і навіть у якомусь сенсі свою нерозтрачену дочірню любов.

Всі мої дівочі побоювання виявилися марними. Тактовна і мудра, Марія Петрівна прийняла мене з відкритою душею. Свекор – також.

Кілька років на початку нашого подружнього життя ми з Назаром прожили зі свекрами в двушці, поки відкладали гроші на перший внесок за своє житло.

За той час між нами не виникло жодного конфлікту. Ми всі працювали, готували з мамою Назара по черзі і всі разом вечеряли.

Такий чудовий був час! Я потім, коли ми стали вже жити окремо, навіть за ним скучала.

Коли у нас народилися діти, мама чоловіка майже щодня після роботи заходила до мене і допомагала з малечею, а я могла відпочити чи зробити свої справи. Могли і в кафе чи кіно з чоловіком самі сходити, коли з дітьми були його батьки.

І ось минуло кілька років. Дітям нашим зараз 10 і 8 років, хлопчики ростуть нам всім на радість. У нас з чоловіком є маленький магазин, який приносить непоганий дохід.

А пів року тому до нас у трикімнатну квартиру жити переїхала мама чоловіка. Справа в тому, що раптово не стало мого свекра, а вони 35 років дуже в душу прожили, і Марія Петрівна не може жити сама.

Знаєте, коли ми з чоловіком вирішили забрати свекруху до себе, я навіть не уявляла, як неймовірно зміниться моє життя.

Ми виділили Марії Петрівні кімнату, зробили там усе для її комфорту. І всім нам затишно і комфортно ось так жити.

Я не прошу про це свекруху, але оскільки вона сама проявляє ініціативу, то я в жодному разі не заважаю їй прибирати, готувати, розвішувати і прасувати одяг.

Марія Петрівна поводиться тактовно, не порушує наших особистих кордонів і в той же час дуже мені допомагає по дому.

Як ми смачно стали харчуватися! На нашому столі тепер завжди домашні котлети, голубці, налисники, пироги з фруктами чи не солодкими начинками. А я по можливості вчуся у мами чоловіка готувати.

Я вже забула, коли бачила десь в оселі на поличках пил – свекруха майже щодня робить вологе прибирання.

Увечері ми всі разом вечеряємо, а потім проводимо час по своїх кімнатах або разом в нашій з чоловіком найбільшій кімнаті дивимося фільми.

Так і живемо. Марія Петрівна дає нам частину грошей на комунальні і їжу, а решту витрачає на свій розсуд, часто купує щось нам або хлопчикам.

А ще мама чоловіка допомагає вчити з хлопцями уроки і це також неймовірно полегшує мені життя.

Свою квартиру Марія Петрівна віддала в оренду, а більшу частину грошей кладе онукам на депозити – це було її рішення.

Я вдячна долі за таку свекруху, вона мені мудрий порадник і вчитель, і навіть друг.

Сподіваюсь, багато хто з вас, дорогі читачки, теж може похвалитися такими добрими взаєминами з мамою чоловіка, і якщо це так – щиро за вас рада!

Всім щастя і миру!

Автор – Олена М.

Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.

You cannot copy content of this page