fbpx

Пів року тому полинув на той світ мій свекор. Ну як свекор, колишній. Але види на його майно я маю! Син підтримував стосунки з бабусею та дідусем, Назар – єдиний онук. Коли свекор представився, виявилося, що займатися організацією прощання до ладу нема кому. І от підходить до мене свекруха Наталя Степанівна: “Займися спадщиною, вже мало я проживу. Нехай моя частина залишиться внуку”

Пів року тому полинув на той світ мій свекор. Ну як свекор, колишній. Але види на його майно я маю! Син підтримував стосунки з бабусею та дідусем, Назар – єдиний онук.

З колишнім чоловіком не спілкуємося, та й нема чого спілкуватися. Він опустився на абсолютне дно, живе з батьками.

Коли свекор представився, виявилося, що займатися організацією прощання до ладу нема кому. Свекруха не в кращому стані, займалися тим всім я і найближча сусідка.

І от підходить до мене свекруха Наталя Степанівна: “Займися спадщиною, вже мало я проживу. Нехай моя частина залишиться внуку”.

Отже, двокімнатна квартира. Спадщина на неї і сина, вони перша лінія. Поспілкувавшись із юристом, розумію, що мій колишній свою частку спустить дуже швидко, кредитів там вистачає. Впіймала його відносно адекватним, поговорили, він присягається: все синові! Добре. Довезла їх до нотаріуса, переоформили всю спадщину на онука, йому 19.

І тут у колишньої свекрухи почалося:

“Ой, я не знаю, що я підписала, а раптом ми залишилися на вулиці!”

Заспокоюю, переконую, що онук ніколи так не зробить, що він просто документально береже майно тощо. Начебто заспокоїлася.

Машину правильно було б продати і віддати ці гроші свекрусі. Але її син, тобто мій колишній, уже комусь пообіцяв її за 200 доларів, навіть документи віддав. Благо, сусідському хлопцю, він їх повернув свекрусі, поки машина стоїть.

Що мені із сином робити? Що буде з усіма документами, коли мине півроку? Як і за скільки продати машину, поняття не маю, щиро кажучи. Яка процедура переоформлення, скільки коштує така машина.

Що робити свекрусі? Продавати, міняти квартиру вона не хоче. Але й жити із сином вона дуже втомилася і я її розумію. Наталя Степанівна має дачу. Але без чоловіка вона там безпорадна, магазин за 5 кілометрів, ліс. Вона все життя була за чоловіком, він все вирішував, бачу, що їй важко приймати якісь рішення. Запитує мене.

А я єдине, що хочу, це відвезти її сина кудись у притулок, щоб вона могла видихнути і ні про що не думати. Але ж не візьмуть, бо не одинокий.

Що підкажете? Я просто загрузла в цьому всьому.

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

You cannot copy content of this page