fbpx
життєві історії
Пів року тому я з родиною переїхала жити з Харківщини назад у своє рідне місто на Полтавщину. Тут я знову почала спілкуватися зі своєю близькою шкільною подружкою Маринкою. У новорічні дні я вперше приїхала погостювати до подруги і була вельми здивована. Я прихопила й тунця, й ікорки, тортик, але заглянула до Маринки в холодильник

Пів року тому я з родиною переїхала жити з Харківщини назад у своє рідне місто на Полтавщину. Тут я знову почала спілкуватися зі своєю близькою шкільною подружкою Маринкою.

Минулого року Маринка розлучилася з чоловіком і залишилася сама з донькою на руках у орендованій квартирі. Так, вона дівчина роботу має, але зарплата невелика, жодних надбавок та премій немає. А від колишнього чоловіка мінімальна допомога, аліменти він платить зовсім не великі.

У подруги у нашому місті живуть також батьки. Але вони вже на пенсії, гроші самим потрібні, адже здоров’я в їхні роки – річ досить непостійна, регулярно доводиться витрачатися то на аптеку, то на лікарню. Добре, що Маринка батькам хоча б дитину іноді може залишати, це вже для неї серйозна допомога.

Так ось, у новорічні дні я вперше приїхала погостювати до подруги і була неприємно здивована. Квартира у Маринки старенька, ремонту давно не було, меблі старі, техніка теж не першої свіжості.

Так, подруга не жаліється, це не в її характері. Але я розумію, як їй важко. Бачу, що грошей не вистачає навіть чогось смачненької дитині купити, не те що на меблі чи ремонт.

Цього разу, отримавши зарплату та новорічну премію, я напросилася до подруги у гості на чай. Дорогою купила крупи, олію, сир, тунця в консервах, тортик: захотілося якось допомогти.

Зайшла до Марини, відчинила холодильник, щоб все це розкласти, а там – порожньо. Навіть не по собі стало.

Марина, звісно, зніяковіла, але мою допомогу прийняла з вдячністю. Сіли ми пити чай, і в розмові я якось згадала, що в неї начебто був брат.

Подруга трохи помовчала, а потім розповіла, що з братом вони не підтримують зв’язку, і її життям він зовсім не цікавиться. Та й йому ніколи, у нього бізнес і всякі серйозні справи. А днями батьки їй казали, що Богдан із сім’єю поїхав відпочивати в Трускавець. Виявляється, він живе приспівуючи, гроші лопатою гребе, але з сестрою не спілкується та не допомагає. Тільки до батьків іноді навідується.

Я просто повірити не могла тому, що батьки подруги у цій ситуації стали на бік багатого сина. Вони вважають, що у сина своя сім’я, тому піклуватися про молодшу сестру та племінницю він не зобов’язаний. І це їй слід було думати, за кого виходити заміж і як себе з дитиною забезпечувати.

Мені здається, що родичі Маринки роблять дуже неправильно. Адже вона для них не чужа людина і нічим не заслужила себе такого ставлення! Скільки її знаю, вона завжди була доброю, чесною, завжди всім допомагала, не робила нічого поганого.

Життя ж непередбачувана річ. Буде потрібно, вони ж самі до неї по допомогу вдадуться! А я б на місці подружки вчинила з ними так само, як вони зараз з нею і її донечкою.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page