fbpx
життєві історії
Півроку тому розлучилася, повернулася з дитиною до батьків. Поки що так, без варіантів. Окреме житло мені не світить, навіть оренду не потягну… Доньку в садок влаштувала і сама туди ж пішла працювати. Зарплата звичайно, маленька, але й плюсів чимало: поряд з будинком, дитина на очах, обід на роботі, лікарняні можна брати, коли треба… Завідувачка не в захваті, але мовчить, тільки зітхає. А в офісі таке терпіти точно не стали б

Недавно Інна переїхала жити до батьків, і зустрівши подругу, почала розказувати про своє життя.

— Півроку тому розлучилася, повернулася з дитиною до батьків, — розповідає 28-річна Інна. — Поки що так, і, на жаль, без варіантів. Окреме житло мені не світить, навіть оренду не потягну…

Доньку в садок влаштувала і сама туди ж пішла працювати. Зарплата звичайно, маленька, але й плюсів чимало: поряд з будинком, дитина на очах, обід на роботі, лікарняні можна брати, коли треба… Завідувачка не в захваті, але мовчить, тільки зітхає. А в офісі таке терпіти точно не стали б.

— З батьками як? Уживаєшся?

— Так, нормально… Мама з татом у мене ще молоді, працюють обоє. Квартира трикімнатна, тож сильно ми з дочкою їх не стиснули. Звичайно, з приводу мого розлучення і всього цього вони не в захваті. Ну, як єдина дочка тепер розведення з дитиною. У дівчат, колишніх однокласниць, кар’єра, поїздки, життя ключем. Відчуваю, батьки засмучуються… Але я їм все одно дуже вдячна, що прийняли, дали притулок, допомагають…

— Зрозуміло…

— Але ж ти не думай — я на шиї у батьків не сиджу навіть зараз! З мамою домовилися, що ми з Варюшею вкладатимемо за комуналку та харчування — і щомісяця я певну суму, віддаю у спільний котел. Я розумію, що це небагато, за двох, — але більше в мене зараз просто немає… Стажу мало, лікарняні оплачують символічно, а аліменти колишній тато ось тільки почав платити…

Як вважаєте, це нормально — брати гроші з рідної доньки у подібній ситуації?

Чи все правильно, і доросла здорова людина зобов’язана сама платити за себе та свою дитину? Сама кашу заварила — і із заміжжям, і з розлученням, і з дитиною — хай тепер і сьорбає.

А батькам треба ще дякую сказати. Швидше за все, витрачають вони на дочку і онуку і більше витрачають — якщо рахувати світло, інтернет, окрему кімнату в квартирі, та ще й харчування.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!