Півроку тому син Міша одружився. Йому 26 років. Живуть молоді окремо, у квартирі невістки, їй подарували батьки. Відразу скажу, що я не з тих свекрух, що недолюблюють невісток без причини. Дівчинка Віка хороша, із благополучної родини лікарів, і сама навчається у медичному, цього року закінчує навчання.
Але мені не подобається, що вона не дбає про сина. Міші необхідно ретельно стежити харчуванням. Раніше, коли син жив удома, я постійно стежила, щоби він добре харчувався. Невісточку попереджала і не раз, щоб готувала йому нормальну їжу, просила дотримуватися дієти. Вона посміхається, киває, та нічого не робить.
Я намагаюся сильно до них не нав’язуватися, але кілька разів на тиждень у них буваю. Приходжу, бачу, коробки пусті від піци стоять. Вони кажуть, замовляли вчора, приходили друзі. Іншим разом приходжу, відчиняю холодильник, а там ковбаса, консервована квасоля, кетчуп і все.
Ні фруктів, ні йогуртів, ні яєць нічого! Сама приносила їм кролятину, просила, щоб зварила суп. Так цей кролик досі у морозилці у них лежить.
Я розумію, що вона ще молода, може багато ще не розуміє, але я в її віці вже про двох маленьких дітей дбала. А в неї ще вітер у голові.
Я кажу Віці: 2Якщо ти не встигаєш, зайнята навчанням, давай я приготую, принесу”, але отримую категоричну відмову.
А Міша мовчить, хоч ще восени в лікарні лежав. Не знаю, що робити у такій ситуації. І стосунки псувати не хочеться з дітьми, і допомогу не приймають. Думаю, може поговорити з її матір’ю, щоб вона вплинула на Віку. Які є ще варіанти?
Фото – спеціально для ibilingua.com.
Передрук без посилання на ibilingua.com забаронено.
