Півроку тому я познайомилася з Назаром, він просто чудовий хлопець. Коханий на 3 роки за мене старший, наміри його серйозні, і це мені подобається. Я завжди мріяла з великого кохання вийти заміж і створити свою сім’ю.
Тільки тепер я не знаю, чи варто мені сподіватися на пропозицію. Тому що сталося дещо зовсі непередбкчуване і неприємне.
Минулого тижня Назар привів мене до себе додому, щоб познайомити зі своїм батьком. Але той, як побачив мене, навіть на поріг будинку не пустив. Просто виставив! У сльозах я побігла додому, а назар прийшов до мене, щоб пояснити все лише наступного дня! Від його розповіді я досі не оговталася.
– Минуле мого батька пов’язане з твоєю матір’ю. Вони познайомилися через рік після мого народження, коли не стало моєї мами. Тато не вірив, що зможе закохатися знову, але твоя мама закружляла йому голову. А потім пішла від нього до іншого. Виявилось, що вона була при надії від того іншого. Добре, що хоча б одразу зізналася!
Батько розлучився з твоєю мамою, але забути не зміг. З того часу він стежить за її соцмережами, спостерігає за її життям. Він бачив усі твої фотокартки, починаючи з самого дитинства. Тож він і впізнав тебе вчора. Вибач, я не хотів завдавати тобі болю.
Я не повірила своїм вухам. І не розуміла, що буде далі:
– Минуле твого батька – не наша турбота! Мені шкода, що так сталося, але я не хочу тебе втрачати, чому минулі події між нашими батьками мають впливати на наше життя і майбутнє? – запитала я.
Назар обійняв мене і сказав:
– Я розумію тебе, але не знаю, що мені робити. Якщо я одружуся з тобою, наші сім’ї повинні зблизитися. Але батько не зможе спілкуватись ні з твоєю мамою, ні з батьком, до якого вона пішла від нього.
Назар вперше промовився про весілля. Не витримавши, я запитала:
– Ти хотів зробити мені пропозицію?
Він пригорнув мене і відповів:
– Звичайно! Тому я хотів познайомити тебе з батьком.
Я все думала, що робити далі. Втрачати коханого хлопця через чужі помилки я не хотіла всією силою душі. Тому я запропонувала:
– Я хочу поговорити з твоїм батьком. Хоча б спробувати.
Назар погодився влаштувати нам зустріч. Але батькові правду не сказав, щоб він, напевно, не відмовився прийти. Не знаю, чи вдасться мені переконати його, але я готова спробувати. Ми домовилися зустрітись у кафе.
Коли тато Назара побачив мене, хотів відразу піти, але коханий умовив його залишитися.
Я пояснила його батькові, що щиро люблю Назара та готова на все, щоб зберегти наші стосунки. Адже ми не винні, що доля звела нас разом!
Тато Назара уважно вислухав мене і сказав:
– Я не хочу, щоб твоя мати знову з’явилася у моєму житті. Вона принесла мені чимало болю, зрозумій. Якщо Назар справді тебе кохає, я готовий відпустити його. Але спілкуватись ми не зможемо.
І що тепер робити? Я не вірю в те, що Тарас Васильович готовий просто відмовитись від свого єдиного сина через мою матір. Він поставив його перед твердим вибором, якого я не розумію.
Назар чесно зізнався мені, що йому потрібен час. Мені залишається лише чекати на його відповідь. Боюся уявити, яке майбутнє на нас чекає тепер. От чому так буває несправедливо в житті?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.
