Я живу в селі. Мої батьки тримають тут продуктовий магазинчик, батько вже мені передає свій бізнес, бо в нього здоров’я слабішає, а мама займається господарством, допомагає моїй сестрі з дітьми.
Вже 5 років я зустрічаюся з Андрієм, він теж з нашого села, з сусідньої вулиці. Разом ми не живемо, а так – то в нього, то в мене.
Працює Андрій в Польщі далекобійником, вахтовим методом: три місяці там, півтора-два вдома. А я його чекаю і допомагаю батьку з магазином.
Мене бентежить те, що Андрій не робить мені пропозицію. Але в той же час дуже хоче нашу спільну дитинку. Але у нас вже кілька років не виходить, хоча фахівці кажуть, що в нас обох все добре.
Я й сама неймовірно хочу народити від нього, можливо, тоді все у нас і влаштується. До того ж мені вже 32, а Андрію 39, вже обом пора.
І ось коли Андрій був на роботі в черговий раз, я вирішила поговорити зі своїм першим коханням, Ромою.
Розповім коротко ще й цю історію.
Рома – це моє перше справжнє кохання. Ми почали зустрічатися ще в 11-му класі. Все було у нас чудово, але мені чогось не вистачало. Це я зараз вже розумію, що Рома на той момент, як і я, ще не був дорослим, і мої вимоги до нього були завищеними. Я хотіла, щоб він дарував мені подарунки, щоб більше заробляв, щоб ми вже починали жити разом…
Словом, ми розбіглися, навчалися в різних технікумах, а потім обоє повернулися в село. Рома дуже швидко одружився з однією дівчиною, яка давно на нього поглядала, ще коли ми з ним були разом. Я шкодувала, що ми з Ромою розійшлися, оскільки лише потім зрозуміла, що у нас було справжнє кохання, але вже було пізно щось міняти.
В моєму житті згодом з’явився Андрій. Так, він старший, але я його кохаю, мені з ним добре. Та ці проблеми, які я описала вище, не давали мені можливості жити повноцінним життям. Я хотіла з Андрієм родину, щоб він знайшов роботу тут,допомагав мені з сімейним бізнесом, а не пропадав на своїх заробітках. Щоб ми разом виховували нашу дитинку…
Тому я і пішла поговорити зі своїм першим коханням, Ромою. Попросила його зробити мені дитинку, адже ми не чужі люди. Я не претендую бути з ним, у нього чудова родина, двоє дітей. Але і я хочу сімейного щастя! Тому і звернулася до нього про допомогу. І Рома не відмовив…
Тепер я при надії, Андрій скоро повернеться з Польщі і я з нетерпінням його чекаю. Повідомлю йому новину, я все підрахувала, просто дитинка народиться трохи раніше терміну. А там видно буде, сподіваюся, що все у нас з Андрієм складеться добре, вірю, що я все правильно зробила, і дуже вдячна Ромі за небайдужість.
Автор – Олена М.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
