fbpx

Подзвонила мені подруга Людмила і розповіла, що її примхлива дочка зібралася заміж і вимагає з батьків пишне весілля. Подруга відповіла своїй дочці, що весілля, мовляв, постараємося оплатити, а ось весільну сукню вже сама собі купи, будь ласка.«Дочка обрала в інтернеті якесь незвичайне плаття за 50 000 тисяч, – розповідає мені Люда далі. – Знаю, що у тебе є можливість і тканину купити за оптовою ціною, допоможи по-дружньому”

Подзвонила мені подруга Людмила і розповіла, що її примхлива дочка зібралася заміж і вимагає з батьків пишне весілля.

Подруга відповіла своїй дочці, що весілля, мовляв, постараємося оплатити, а ось весільну сукню вже сама собі купи, будь ласка.

«Дочка обрала в інтернеті якесь незвичайне плаття за 50 000 тисяч, – розповідає мені Люда далі. – Я вже на все готова, але за такі гроші плаття купувати на один раз рука не підніметься…»

«Знаю, що у тебе є можливість і тканину купити за оптовою ціною, допоможи по-дружньому! Я з донькою домовилася, що вона сама оплатить, бо ти робиш недорого, але дуже добре, я знаю…»

Так, я працюю в ательє і спілкуюся з постачальниками тканин оптом і в мене є така можливість – купити тканини трохи, але за оптовою ціною.

Я погодилася допомогти подрузі. Наступного дня приїхала Людина дочка Мар’яна, вся манірна така, показала мені це плаття – насправді, нічого особливого: вся справа була в тканині – це був натуральний шовк кольору слонової кістки.

Воно було довге – в підлогу – досить пряме, тому тканини на нього було потрібно не дуже й багато.

Я замовила у постачальника, звичайно, за оптовою ціною, попросила дівчинку вийти разом зі мною в недільний день – вихідний. Майже за один день розкроїли плаття і підготували його вже до машинки, потім Мар’яна пішла, а я доробляла ще до пізнього вечора, а потім ще наступного довелося прийти, доробити вже до кінця.

В результаті сукня вийшла 15 000 – це тканина і чисто символічна плата за роботу помічниці, свою роботу я оцінила в 0 гривень і плаття було не відрізнити від сукні на зображенні з того сайту, що показала дочка моєї подруги.

Коли прийшла Мар’яна, вона почала обурюватися, що можна було і в 5-6 000 вкластися… Я мало не впала, чесно. Оце так подяка!

Словом, наслухалася я багато чого, було дуже неприємно. Дівчина забрала плаття, оплатила і пішла.

Вчора мені зателефонувала Люда, дуже вибачалася за дочку, дякувала, сказала, що прийде наступного дня з пляшкою мого улюбленого шампанського і цукерками, а я подумала, що більше ніколи не буду нікого виручати…

Не роби добра – не отримаєш зла, не дарма ж у народі така мудрість існує. Ну а Мар’яна таки дуже гарна на своєму весіллі була, нічого сказати.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page