Подзвонила чоловікова мати, моя свекруха, благає не подавати на розлучення через такі “дрібниці”, не лишати дитину без батька. Пообіцяла, що вони зі свекром на нього вплинуть… Ну не знаю, не знаю, віриться не дуже, якщо чесно.
Ми зустрічалися з Олегом два роки, все було добре, ми гарно проводили час, нам було весело і цікаво разом.
Потім ми перезнайомилися з батьками одне одного і Олег взробив пропозицію. Справили невеличке вкромне весілля лише для близьких, я вже чекала дитинку.
А ось після весілля все стало по-іншому, кудись випарувалися легкість і щастя. Ми почали часто сваритися, Олег кудись йшов на довго з дому. А потім він ще й втратив роботу. У мене син від першого шлюбу шестирічний. я в положенні і потягнути всю сім’ю сама я не зможу, тому, само собою, наполягаю, щоб чоловік шукав хоч якусь роботу!
Та Олег вже третій місяць без роботи, все йому не підходить, живемо на заощадження, які скоро скінчаться.
Благо, хоч квартира моя.
Я не розумію чоловіка, він же знає, що ми не будемо разом, якщо він не зможе забезпечувати родину!
У нього якісь тимчасові підробітки, але це ж тимчасово, не стабільно, але його це влаштовує і ми конфліктуємо знову і знову… Я надумала подавати на розлучення, бо краще вже розраховквати лише на себе, ніж на такого чоловіка.
Але подзвонила вчора чоловікова мати, моя свекруха, благає не подавати на розлучення через такі “дрібниці”, не лишати майбутню дитину без батька. Треба сказати, що свекри до мене дуже добре ставляться, чекають народження внука з нетерпінням. Пообіцяла, що вони зі свекром на нього вплинуть… Ну не знаю, не знаю, віриться не дуже, якщо чесно. От що мені тепер робити?..
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!