Поки моя мама ці два роки після 24 працювала і жила у своє задоволення Європі, а саме в Бельгії, я народила третього малюка. Живемо ми з чоловіком досі на зйомі, ну немає можливості заробити в Україні на власне житло! Я сподівалася, мама про це думає і відкладає для мене гроші. Та я не вгадала. Мама приїхала вся у «квіточку» і купила собі однушку, щоб в оренду віддати, в своїй ремонт доробляє і запросила нас на Новий Рік. Та я не піду. Нехай тішиться своїм статкам сама, вони їй за онуків важливіші. І ще каже, що їй тато так заповів

Моя мама дивна людина і я на неї сильно ображена. Просто інші батьки так себе не ведуть, вони люблять своїх дітей і онуків, живуть задля них і допомагають.

Та це не про мою маму. Вона геть інша людина, жінка, яка думає тільки про себе.

Я в своїй сім’ї одна єдина дитина, росла в любові батьків, все у мене було. Але гарне життя тривало не довго. Все змінилося з хворобою батька.

Коли я закінчувала школу, тато занедужав, боровся багато років. Всі фінанси йшли на нього, мама доглядала тата, не могла нормально працювати.

Я якось змогла вивчитися в університеті, пішла на роботу вчителькою молодших класів. Скоро я заміж вийшла, мій чоловік теж викладач, але у технікумі. А самі знаєте, яке зараз навчання і як платять у нашій сфері. Сум суцільний.

Ну й останні роки я постійно в декреті, не працюю. Квартиру ми з Данилом винаймаємо, грошей постійно не вистачає.

Але повернуся ще трохи назад у часі.

Через 7 років догляду за батьком мама овдовіла. Це був важкий період, ми підтримували її, як могли, поступово мама оговталася і, як мені здається, відчула новий смак до життя.

Мені це здавалося дивним, адже вона не молода людина, та я її не засуджую. Мама пішла в спортзал, на йогу, змінила роботу, навіть на побачення ходила, хоча серйозних стосунків не заводила.

А потім сталося повномасштабне в мама поїхала до знайомої закордон, у Бельгію. Ми з дітьми й чоловіком зосталися в Україні.

Два роки мама жила в іншій країні, працювала доглядальницею. І ось недавно повернулася. Але радості мені від того мало, щиро кажу.

Справа в тому, що поки моя мама ці два роки після 24 працювала і жила у своє задоволення Європі, а саме в Бельгії, я народила третього малюка.

Як я вже казала, живемо ми з чоловіком досі на орендованій, ну немає можливості заробити в Україні на власне житло!

Звичайно, я сподівалася, що мама про це думає і відкладає для мене гроші. Та я не вгадала.

Мама приїхала вся у «квіточку» – на плечах, запʼястях, шиї! Ну навіщо воно жінці за 50, скажіть??? Мені цього не зрозуміти.

По-друге, мама одразу купила собі однокімнатну, щоб в оренду віддати, а в своїй квартирі, де вони жили з татом, косметичний ремонт доробляє і запросила нас до себе на Новий Рік.

Та я не піду. Нехай тішиться своїм статкам сама, вони їй за онуків важливіші.

І ще мама каже, що їй тато так заповів – жити для себе, як його не стане, здійснити свої мрії, подорожувати і навіть покохати когось.

Я більше схиляюсь до того, що мама це сама вигадала, ніж батько так сказав.

У будь-якому разі мамин егоїзм мене обурює, я не розумію, як можна жити у своє задоволення, коли твої найближчі родичі- дитина й онуки – не мають власного житла???

Дуже прошу висловити свою думку щодо моєї поведінки ситуації, підтримати мене добрим словом чи порадою. Всім дякую!

Автор – Оленка М.

Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено

Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube

You cannot copy content of this page