Але ж “продумана” співробітниця до нас влаштувалася. Думала “всі розуми поїла”. Та не вийшло.
Є “халявщики”, які відстежують всі акції, дегустації, безкоштовні зустрічі тощо. А є “колективні халявщики”. Розповім вам про одну з них. Напевно, дехто зараз впізнає когось із свого оточення, або може бути навіть себе.
У нашому трудовому колективі була така людина, на ім’я Оля. Ми, з дівчатками з нашого відділу, поступово почали ходити на обідню перерву разом.
Нова Оля, побачивши пару раз нашу веселу зграйку в коридорі, попросилася сходити з нами. З тих пір так і повелося, як тільки час до обіду – в двері нашого кабінету зазирає білява голова Олі.
Все б нічого, от тільки ми з дівчатками замовляємо повноцінний комплексний обід, а Оля постійно на дієті і овочевий салат. Як тільки приносять нашу ароматну їжу, Оля смачно втягує носом запах і мрійливо видихає: – Мммм! Дівчата, ви на мене погано впливаєте! Дайте хоч спробувати тепер! За ради Бога!
– Дивись, розкуштуєш та й зав’яжеш зі своїми дієтами.
Фігура цілком їй дозволяла щільний обід, звідки комплекси? Виявилося справа не в комплексі, а в простому розрахунку. З усіх наших тарілок Оля наїдається досхочу, так, що навіть салатик свій не завжди доїдала.
– Ух, дівоньки, ну і нагодували ви мене! Тепер тиждень боки прибирати буду! Ми ж ще і винні!
Поки ми з колегами зрозуміли цю Оліну фішку, пройшло, напевно, 5 або 7 обідів. З одного боку для голодної людини їжі не шкода, але з іншого – чому ми повинні за свій рахунок годувати нахабну співробітницю? І головне натякнути на її нахабство ніхто не наважувався. Сором’язливі їдці всі підібралися.
Домовилися з начальницею змістити обід на 10 хвилин раніше, щоб не зіткнутися з Олею на виході. Так вона наздоганяла нас вже за столиком і дорікала за те, що “забули подружку покликати на кухоль”.
Ми не розуміли: вона дійсно так наївна, чи просто нахабство – друге щастя? Якось раз я зібралася з духом і виговорила все, що давно кипіло в душі.
– Річ у тім, Оля, ти постійно на дієті, а ми схиляємо тебе “погану дорогу”. А гризти капустяний листок із солідарності ми не готові. Так, що давай поки обмежимо спілкування робочими стінами. Завжди ж можеш забігти до нас, кавусі попити!
О, це вона вміла! Чи то крізь стіни чула, як розгортається фольга шоколадки, то чи по запаху чула, але до закипілого чайника завжди була вчасно. І дієта не перешкода.
Образилася Оля – не підтримали ми її на важкому дієтичному шляху. Через тиждень ми помітили її, в обідній час, в компанії дівчат з іншого відділу. Так, такі ніде не пропадуть. Я не жадібна, але мені здається, що ми вчинили правильно.
А як би вчинили ви?
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
