Поки Оля з чоловіком перебивалися на дитячі гроші, Ганна Дмитрівна могла демонстративно пройтись з тарілкою нарізаних фруктів перед рідним онуком. Одного дня Оля просто зібрала в сумку свої та дитячі речі, і переїхала до мами в село. Щоб хоч якось покращити матеріальний стан, вона подалась на роботу до Польщі. Міша про сина і не згадував, поки Олі в голову не прийшла геніальна ідея
У мене є рідна сестра Оля. Ми обоє вийшли заміж. Живемо в районному центрі. Батьки живуть від нас кілометрів 30 в селі.
Десь через два роки після весілля Олі, її чоловіка звільнили з роботи. Міша спершу ходив, пробував десь влаштуватися, але все йому не підходило, то графік не підходить, то зарплата не висока. В них синок підростає. Назарчику два недавно виповнилося. Оля якось сама старалася тягнути сім’ю на дитячі гроші, але скільки там тих грошей… самі розумієте, довго на них не проживеш.
Я коли б не прийшла до них в гості, Міша як не на дивані лежить, і пультом керує, то в ігри на телефоні грає – життя прекрасне.
А згодом я зрозуміла, що Оля зі своїм ледацюгою почали просити допомогу у батьків. Тільки наших: мати Міші відразу сказала, що проблеми дорослого сина її не стосуються, і що допомоги від неї нехай ніхто не чекає. І це, я вам скажу, проживаючи разом. Оля пішла в невістки і живе зі свекрухою під одним дахом.
Мама Михайла собі фруктів купить, перед онуком за обидві щоки наминає. Оля довго не думаючи, виговорила цій сімейці все, що вона про них думає. Подала на розлучення, і перевезла всі свої пожитки до батьків в село.
Так, як в селі з роботою геть кепсько, вона залишила Назарчика на бабусю з дідусем і подалася на роботу до Польщі. Так як ми живемо не далеко від границі, то раз-два на місяць Оля приїжджала, привозила сину фрукти, одяг, іграшки, і погостювавши декілька днів знову направлялася за кордон.
Коли сестра приїжджала на Україну Міша навіть не робив спроб примиритися. Та що казати, й самим Назарчиком він не цікавився.
Хоча адресу, та номер телефону нашої мами він прекрасно знає.
Мати Михайла теж з онуком не мала бажання зустрічатися.
– З’явиться у Михайлика нова дружина, будуть дітки, ось їх то я і буду любити та допомагати виховувати.
Приблизно через рік Оля в Польщі зустріла хорошу людину. Вони зустрічалися, потім жити почали, вона привезла його на знайомство з мамою і сином. Племінник підкорив майбутнього вітчима з першого погляду, і чоловік сам наполіг, щоб дитина жила з ними в Польщі.
Так мама залишилася одна з батьком, вечорами молячись за дочку і внука, щоб все у них було добре. Побували з батьками у сестри на весіллі (весілля було в Польщі). В школу Назарко вже там пішов, Адам їх обох прописав у своєму будинку.
Згодом Оля виношувала від Адама дитинку, а після появи на світ, через три місяці, відразу на роботу вийшла, з онукою згодилась сидіти мама її нового чоловіка.
Всі ці роки ні Михайлу, ні його матері не було ніякого діла до життя сестри і її сина. Аліменти не платилися, допомога була відсутня. Задумалася сестра про позбавлення Михайла батьківських прав через ігнорування батьківських обов’язків. Але Міша раніше з’явився.
Якось Міша дізнався, що Оля з дітьми на деякий час погостювати до мами приїхала. Зустрівся з нею і почав, про сина розпитувати, а навіть в коханні зізнаватися.
Пообіцяв дівчинку удочерити, до РАЦСу знову покликав. Сказав, що вже навіть будинок пригледів, який вони відразу після весілля на сімейний капітал куплять. І навіть вирішення фінансових питань запропонував: сестра і надалі в Польщі залишиться, працювати там буде, гроші висилати, а вже Міша якось з маминою допомогою сином і падчеркою займатися буде.
Він тоді так здивувався, що Оля відкинула таку цікаву та вигідну пропозицію.
Оля таки позбавила Мішу батьківських прав, і живе собі щасливо в Польщі, час від часу навідуючись до нас на Україну.
Мати Міші час від часу пускає по місту плітки, ніби її колишня невістка така невдячна, бо забороняє їй і Міші бачитися з рідною дитиною.
А я щаслива, що так склалося. Після всього пережитого сестра заслуговує на щастя.
Фото ілюстративне – image.freepik
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
