Минулого місяця зі мною сталася одна неприємна історія. Я часто сплю під час денного сну малого. Синочок завжди біля мене. Коли він прокидається, я відразу теж встаю. Не знаю, як так виходить, напевно просто відчуваю на інстинкті, що дитина вже виспалася.
Того дня все було, як завжди. Я з Данилком пообідала і завалилася спати. А от коли я прокинулася, то дитину біля себе не побачила. Встала і почала шукати її по квартирі. Малого ніде не було.
Я подивилася на прочинене вікно на кухні. Я тихенько підійшла до нього і різко виглянула вниз. У нас сьомий поверх. Дитини внизу не було. Мені стало трохи легше, але хвилювання наростало.
Може, хтось його забрав. Я ще більше розхвилювалася і набрала чоловіка.
– Ром, у мене дитина зникла.
– Ну ти і сплюшка. Ось прямо в квартирі пропав?! – чоловік почав жартувати. Я розізлилась. Якби він був поруч, то точно запустила б в нього чимось важким. Але, на його щастя, Романа поруч не було.
– Я серйозно.
– Гаразд, не переживай. Прийшла моя мама і забрала Данилка на прогулянку. Ти так міцно спала, що вона не будила тебе.
Я швидко натягла на себе майку і шорти, і прожогом вилетіла на вулицю. Мама чоловіка спокійно гуляла з моїм синочком і мило посміхалася.
– Чому ви забрали дитину і не розбудили мене? – відразу ж налетіла я на свекруху.
– А що таке? Ти так мило спала. Не хотіла тебе будити, – посміхнулася свекруха і хитро примружилася.
Так а навіщо вікно відкривати?! Я чітко пам’ятаю, що воно було закритим! Вона це зробила навмисне, щоб я попереживала. Я забрала у свекрухи ключі від квартири, взяла дитину за руку і пішла додому. Марина Вікторівна зло прошепотіла мені у слід:
– Ти навіщо в декрет пішла? Відсипатися? За дитиною потрібно дивитися!
Тепер все стало на свої місця. Данилко вередував, значить, не виспався. І тут до мене дійшло… Свекруха просто розбудила дитину і забрала його на прогулянку. У нас з нею ніколи не було хороших взаємин. Марина Вікторівна завжди робила все мені всупереч і з таємним змістом.
Я дала Данилкові йогурт. Малий перекусив і відразу ж заснув. Я лягла біля нього і задрімала. Прокинулася відразу ж після того, як і він розплющив оченята. І так завжди.
Коли Рома прийшов з роботи, я обговорила з ним ситуацію, що склалася, більш детально. Він підтримав мене і пообіцяв поговорити з матір’ю.
Як ви вважаєте, я зробила правильно? Тепер взагалі не даю Марині Вікторівні гуляти з малим.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
