fbpx
життєві історії
Поліна деколи починала розмову, що не погано б оформити їхні стосунки, адже стільки років разом. Ярослав відхилявся жартами, мовляв, вони ще молоді, куди поспішати, все буде, але згодом. Дітей він теж особливо поки що не хотів, казав, що будинок для сім’ї купити треба, а так не діло. Так що треба працювати вперто, гроші збирати і таке інше. Поліна і працювала. Але через два роки Ярослав сказав, що їм настав час розлучитися. Пояснив усе просто: йому потрібна дружина, а Поліна на цю роль не підходить

Поліна познайомилася із Ярославом 5 років тому. Він переїхав до їхнього міста, збігаючи від свого минулого «кохання», яке, як він сказав, його втомило. Він прожив із жінкою майже 6 років і вирішив, що вона йому не підходить.

Треба щось інше, більш позитивне та надійне для створення сім’ї. Але після того, як він пішов, колишня дружина його в спокої не залишила – довелося виїхати. Та й батьки тут недалеко від передмістя живуть.

Поліна покохала свого Ярослава. Жили вони дуже добре: робота, будинок, прогулянки, спільні відпустки. Іноді вона говорила про те, що не погано б оформити їхні стосунки, адже стільки років разом.

Ярослав відхилявся жартами, мовляв, вони ще молоді, куди поспішати, все буде, але згодом. Дітей він теж особливо поки що не хотів, казав, що будинок для сім’ї купити треба, а так не діло.

Так що треба працювати вперто, гроші збирати і таке інше. Поліна і працювала. Та й Ярослав теж не бив байдики. Все було непогано.

Але сьогодні Ярослав сказав, що їм настав час розлучитися. Пояснив усе просто: йому потрібна дружина, а Поліна на цю роль не підходить.

Як не підходила й та, що була до неї. Йому потрібна господарка, мати його дітей, затишна, добра. А Поліна кар’єристка, пробивна та й від келиха вина у суботу чи пива не відмовляється.

І доброю матір’ю вона, звісно, ​​бути не зможе. Тому на цьому все. Загалом «дякую цьому будинку – підемо до іншого». Поліна плакала і просила не поспішати, адже вони прожили разом уже стільки років — не можна все так зруйнувати.

Ярослав сказав, що руйнувати нема чого, бо нічого й не було. Він усі ці роки придивлявся до Полини і зрозумів – вона не так, хто йому потрібний. З цим нічого не вдієш.

І він не поспішає, він взагалі довго думав. Тож нехай Поліна припиняє плакати, вона ще має час влаштувати своє життя. Напевно, вона знайде чоловіка, якого влаштує з усіма своїми недоліками.

Ярослав поцілував її в щоку, зібрав сумку і пішов, сказавши, що приїде за рештою речей пізніше.

Більше Поліна його не бачила. Його речі вона відвезла до матері Ярослава та махнула рукою і сумку взяла. Де син вона не знала, а Поліну попросила не переслідувати його та будувати своє життя.

Поліна заміж так і не вийшла. А за кілька років дізналася від знайомих, що Ярослав покинув чергову даму серця. Щоправда вже з дитиною.

Мабуть, причина була та, що й обидві попередні рази і ця жінка йому не підійшла.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua