Те, що мої онуки не ходять в садочок, ще пів біди. Як виявилося, вони ще й не купаються тижнями, бо вони не хочуть, а мама проти них не йде, бо це не правильно заставляти чогось дитину.
Я тільки переступила поріг сина і невістки, то відразу ж відчула щось неладне. Обстановка була напружена, а повітря, в прямому розумінні цього слова – важке.
Ми з чоловіком маємо двох дітей.
Старша наша Анна вийшла заміж в двадцять років, і хоч ми й хвилювалися, що це трохи рано, та живуть вони з чоловіком дуже гарно. Нам з чоловіком діти подарували двох онуків.
Анна не працює, тому весь вільний час приділяє дітям. Вони і на плавання ходять і на танці, а онук в свої чотири роки навіть на гітарі грає.
Я до того веду, що моя дочка дуже хороша мама і не тільки, бо як господиня вона також ідеальна. В них свій будинок, в якому панує чистота і порядок.
Чого не скажеш про мою невістку.
Син мій спершу жив з Вікою “на віру”, як в нас кажуть. Навіть коли вона носила під серцем дитя, вони не спішили розписуватися. І лише коли другій дитині було два роки, вони надумали поставити штамп в паспорті.
Живе син з невісткою в столиці. До нас навідуються раз чи два в рік. Я також не сильно радую їх своїми візитами, оскільки ще працюю хоч і на пенсії вже.
Старшій онучці п’ять недавно виповнилося, а молодшому Данилку три з половинкою.
День народження Оленки випав на робочий день тому я приїхала в столицю на вихідні.
Син мій працює менеджером, а невістка наводить людям красу. Вона різні курси позакінчувала. І манікюр вона робить і вії і брови. Словом, хто хоче бути красивий, то до неї.
Зустріла мене Віка нарядна, то я навіть подумала, що вона в якийсь ресторан йде, а виявляється, вона так завжди по хаті ходить. Губи червоні, а рум’янець за кілометр видно. Єдине, чого не хватало, були підбори. На диво вона в капцях по хаті ходила.
Я приїхала до них з ранку і була впевнена, що онуки в садочку, але ні.
– Діти коли не хочуть йти, то не йдуть. Я не заставляю. Вони самі вирішують, що робити, а що ні.
Я взялася відразу ж за голову. – Як так? Як діти самі вирішують? В 5 і 3 роки?
Помила я руки і зайшла в дитячу кімнату. Ліжка не застелені, вікна не відкриті, а повітря таке, наче там якісь бомжики живуть, а не діти.
– Віко, а що тут таке коїться? Чому діти такі брудні і неохайні? Коли вони останній раз у ванній були.
Віка моя зайшла така, руки в боки.
– Вони не хочуть купатися. Я ж не буду їх заставляти.
Щоб ви розуміли, у дітей на голові був смалець, нестерпний запах, брудний одяг. А невістка виряджена, як до ресторану.
Коли син прийшов, я ї йому зауваження зробила, але той сказав, що довіряє Вікторії і раз вона вважає це нормою, значить так і має бути.
Діти майже не ходять в садочок, не вміють ні читати ні писати, вони брудні і не доглянуті. Натомість в руках останні моделі IPhone.
Поясніть мені, люди добрі, як можна спокійно на таке реагувати?
Автор – Наталя У
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
