fbpx

Поступово робота і турбота про дочку відвернули мене від думок про Ігора. Я перестала вважати його своїм і відпустила назавжди. І після цього ми стали з ним добрими друзями, у яких є спільна дочка. У моєму житті серйозних відносин з чоловіками не було, мені цього не хотілося, я жила самостійно, і просто раділа життю

З Ігорем ми прожили більше 10-ти років. За цей час у нас народилася чудова донечка, яку ми сильно любимо. І коли наша сім’я розпалася мені було дуже важко. Та я не звинувачую чоловіка, адже він чесно зізнався, що більше не кохає, тому й не хоче псувати життя своє і моє.

Доньку колишній чоловік не кинув, трудився на двох роботах, щоб поставити її на ноги. Згодом він отримав підвищення і сам став жити непогано.

З чуток я знала, що у нього часто змінювалися жінки. Звичайно, мене це зачіпало, адже я все ще його любила і звинувачувала себе за те, що втратила. Але так не могло тривати довго. У мене мало бути своя життя.

Я змінила роботу, стала відвідувати спортзал, зайнялася своїм здоров’ям і, як підсумок, серйозно змінилася в кращу сторону.

Поступово робота і турбота про дочку відвернули мене від думок про Ігора. Я перестала вважати його своїм і відпустила назавжди. І після цього ми стали з ним добрими друзями, у яких є спільна дочка. У моєму житті серйозних відносин з чоловіками не було, мені цього не хотілося, я жила самостійно, і просто раділа життю.

Одного разу ми вирішили з донькою провести канікули в Індії. Там у нас був чудовий відпочинок, та коли ми повернулися додому, на нас чекали неприємні обставини.

Колишній чоловік серйозно постраждав у одній автомобільній пригоді. Ми з донькою в ту ж мить відправилися до нього, виходжували, як могли. Незабаром він одужав і встав на ноги, але йому було важко пересуватися самостійно.

Він потребував допомоги, та я не могла бачити його в такому стані. Я набрала кредитів, возила його по клініках, купувала купу ліків. У підсумку ми змогли домогтися гарних результатів: поміняли коляску на тростину. Коли чоловік повернувся до нормального життя, всі ми почали жити як раніше, кожен сам за себе.

Я знову поринула з головою в роботу, щоб забути старі почуття, які вирвались на волю. Та одного разу, прийшовши на роботу, я побачила на робочому місці великий букет квітів і записку, яка вразила мене до глибини душі. Там були такі слова: “Виходь за мене. Знову. Я люблю і завжди любив лише тебе”.

Я думаю, що ви зрозуміли, яка в нас зараз щаслива сім’я. Я й думати не могла, що все так складеться в моєму житті. Ми щасливі, а це головне!

Передрук без посилання на ibilingua.com суворо заборонений!

Фото ілюстративне – np.pl.ua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page