fbpx

Посиденьки на Великдень закінчилися тим, що Вітя посадив свою маму в автівку і відвіз додому. Ну коли вона критикували всі мої страви він ще мовчав, хоч око сіпалося і не в нього одного. “Ну ясно, з такою їжею сильно не поправишся”. А ось коли Віра Іванівна зміряла мене і сказала, що вона в моєму віці в рази краще виглядала – не стримався. В нас п’ятеро дітей. Що вона від мене хоче, щоб я як модель по подіумі в квартирі ходила?

Посиденьки на Великдень закінчилися тим, що Вітя посадив свою маму в автівку і відвіз додому. Ну коли вона критикували всі мої страви він ще мовчав, хоч око сіпалося і не в нього одного. “Ну ясно, з такою їжею сильно не поправишся”. А ось коли Віра Іванівна зміряла мене і сказала, що вона в моєму віці в рази краще виглядала – не стримався. В нас п’ятеро дітей. Що вона від мене хоче, щоб я як модель по подіумі в квартирі ходила?

Я завжди мріяла про велику родину. Ми з чоловіком Віктором виховуємо п’ятеро дітей і живемо собі спокійно. Але навіть це не втримує мою свекруху в рамках пристойної поведінки. Коли є можливість, свекруха обмовляє мене і перетворює моє життя на на щось “чорне”.

– Кохана, моя мама телефонує, питає, чи можна приїхати в гості на вихідних, – посміхнувся мені мій чоловік Віктор. Він прекрасно знає, що мені ця ідея не до вподоби, що його маму я, м’яко кажучи, не долюблюю.

Я роками закривала очі на різне з боку свекрухи.

Віктора непокоїть поведінка матері, але він не знає, як це вирішити. Вона йому подобається, і він вважає, що її поведінка позначена віком. Я теж намагаюся ігнорувати її поведінку, але з кожним роком це стає все важче і важче. Ніхто з нас не хоче робити радикальних кроків заради дітей.

Ми з Віктором одружені п’ятнадцять років і привели на світ п’ятеро дітей. Коли я була втретє при надії, неодноразово чула від свекрухи, що я як кішка.

– Христино, я тобі дивуюся. Ще одна дитина? Ти як кішечка. Кожен рік одне й те саме, – раз у раз наголошувала мені свекруха.

Коли до появи малюка були лічені дні, я ходила по магазинах зі свекрухою, то навіть при людях Віра Іванівна не соромилася мені говорити, що не треба купувати собі морозиво, бо я і без нього як велетенська рибина.

Коли у нас було лише двоє дітей, свекруха іноді брала їх до себе на цілий день. А вже пізніше вона такої допомоги не проявляла.

– Христино, ти мала б зупинитися на одній, ну максимум на двох дитинках. Ти ж розумієш, що п’ятеро дітей на ноги поставити не так вже і легко.

– Ви в наше життя не пхайтеся, – грізно я відповіла свекрусі, – Самі собі і без вас раду дамо!

Після цього випадку свекруха стала більш грізною.

Вона не відчула полегшення від того, що ми з Віктором здійснили нашу мрію про велику сім’ю і загалом у нас п’ятеро дітей.

Скаржилася, що не має грошей на подарунки для нашого “дитячого садка”.

– Мені соромно за тебе, Христино. Ви з Віктором виглядаєте так, ніби вас через м’ясорубку перекрутили. Вам треба були ті діти?, – раз у раз повторювала свекруха.

Я навіть чула, як Віра Іванівна в магазині про мене пліткувала. Вона всім розказує, що я не справляюся з вихованням своїх дітей, а її бідолашний син змушений багато допомагати мені вдома після роботи.

На Великдень ми запросили мою свекруху на святковий обід після церкви. Я запекла м’яско з молодою картоплею, і з кошика свячене все порізала. Також я сама вперше цього року пекла паски і вийшло досить таки не погано.

Але нічим я свекрусі не догодила: “Бідолашний мій Вітя. На нього лячно дивитися! Він такий худенький став. Але це і зрозуміло, бо те, що ти готуєш, Христино, їжею не назвеш!”.

Тоді свекруха зміряла мене з ніг до голови і зазначила, що в моєму віці вона була красивішою.

Мій Вітя вже тут не стримався, посадив маму в автівку і повіз додому. Не знаю, що вони сказали один одному, але він повернувся сердитий.

Увечері довелося відкрити “червоненьке”, щоб забутися від відвідин свекрухи. Відчуваю, що попереду нас чекають важкі роки. Я рада, що ми з чоловіком тримаємося разом і що свекруха хоч до дітей добра.

Кому не доводиться стикатися з її кепським характером, тому в житті дуже пощастило. Ну а я її якось переживу…

Чи не так?

Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page