fbpx
життєві історії
Повернулися ми з Польщі й почали відбудовувати свій будинок в селі Житомирської області, не далеко від Київщини. Ми з чоловіком вже літні люди, нам по 63. І я дещо пригадала – ремонт за часів “совка”. Та й навіщо, якщо це була держава, де кожен був майстром на всі руки

Повернулися ми з Польщі й почали відбудовувати свій будинок в селі Житомирської області, не далеко від Київщини. Ми з чоловіком вже літні люди, нам по 63.

Слава Богу, нам дуже допомагають син і дочка: грошима, знайшли робочі руки. Адже ми не хотіли лишатися в Польщі – дома найкраще, як не крути.

І я дещо пригадала – ремонт за часів “совка” – це було тоді щось!

Кажуть, що справжньою перевіркою на міцність стосунків може стати сумісний ремонт. Напевно, це твердження з’явилося за часів Радянського Союзу. Все через те, що ремонт у СРСР був окремим видом тортур.

А результатом все одно ставав цілком собі звичайний типовий інтер’єр, який мало чим відрізнявся від сусідського. І ось у чому причина.

Найчастіше ми тоді робили той ремонт власними силами. Найняти малярів могли дозволити собі одиниці, хто заможніший. Та й навіщо, якщо це була держава, де кожен був майстром на всі руки.

Це зараз ми в будинку живемо, а тоді мешкали в квартирці в райцентрі.

Отже, стандартна радянська родина жила у дво- чи трикімнатній квартирі. Звісно, ​​ремонт робився поступово. Тобто частина сімейства на якийсь час переїжджала до тих кімнат, які ще чекали своєї черги на обновку або вже встигли пережити реконструкцію. При цьому періодично кухня могла переміститися до передпокою, а спальня – на кухню.

Дуже часто ремонт за часів СРСР складався усього лиш з поклейки нових шпалер. Вони були тонкі та страшенно негарні. Але вибирати не доводилося, бо вибрати не було з чого. При цьому клеїли шпалери на газети або поверх старих. Про якусь фінішну шпаклівку не йшлося взагалі.

Вершиною майстерності ставала стеля. Для її поновлення використовували побілку, тому що спеціальної фарби просто не було. Для початку потрібно було віддерти старий шар, після чого нанести новий. Часто величезні шматки старої побілки на момент ремонту вже встигали відлетіти самостійно. Це безперечно прискорювало процес.

Оновлювати плитку у будинку було великою розкішшю. Найчастіше у всіх була та, яка дісталася разом із квартирою. Можливо, комусь вдавалося дістати простеньку нову, але особливої ​​естетичної цінності вона не несла.

Те саме можна сказати про сантехніку, вікна та двері. Якщо першу в екстрених випадках ще можна було змінити, то вікна та двері стояли десятиліттями. Грошей купити нові просто не було, та й ніде, якщо вже щиро казати.

Ну й хто не чув про процвітаюче злодійство за часів СРСР. Під час ремонту ця риса наших радянських жителів також давалася взнаки. Будівельних магазинів практично не було, а якщо були, то купити там можна було лише ті сумнющі шпалери.

Цемент, фарбу, гіпс і так далі потрібно було або шукати по знайомих, або десь красти. Що стосується покриття для підлоги, то найчастіше це був лінолеум, через який просвічувалися дошки під ним.

Мені те все аж моторошно згадувати! Ремонт в СРСР – це скоріше самообман, за великим рахунком квартира залишалася такою ж сірою та непоказною. У ній продовжували стояти такі ж типові радянські меблі, оновити які вдавалося одиницям. У всіх все було майже однаковим.

Тому особисто я не можу з теплотою згадати часи СРСР, а якщо ви це робите досі, можливо, просто сумуєте не за тією країною, а за своєю молодістю, яку вже не повернути. Треба жити теперішнім.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.