Ця історія моєї подруги. Якщо чесно, я не розумію таких чоловіків. Ну якщо ти одружився, є дитина – будь у відповіді за свою сім’ю.

Ситуація така. Чоловік на гарній роботі, дружина красуня та розумниця. Стандартна історія одружилися, народили дитину. І тут з’явилися батьки чоловіка.

Живуть вони у приватному будинку, до них часто приходять батьки чоловіка. Ну як і в багатьох історіях, свекруха не любить невістку.

Приходять і починатися у них моралі. Дитина цілий день лежить, носи на руках, готуй з дитиною на руках, забирайся з дитиною на руках, мийся з дитиною на руках, але лялечка не повинна лежати в ліжку.

Відповідь від невістки була така: навіщо носити весь час дитину на руках? Він не вередує, не плаче. Якщо я його постійно братиму на руки, дитина звикне, і тоді я навіть вмитися не зможу».

І така картина триває вже протягом декількох місяців. Знайома сказала чоловікові, що вона від них втомилася, вони надто часто перебувають у нас. І попросила чоловіка, щоб він сказав їм, щоб ті приходили рідше.

Ну звичайно він проігнорував, заявив, що бабуся і дідусь мають таке ж право як і батьки. Тобто чоловік пішов на бік матері.

Далі був просто не керований інцидент: прийшли вони рано-вранці. Чоловік займався садом, а я дитиною.

Так як стосунки з батьками чоловіка у мене не добрі, вирішила піти погуляти з дитиною, щоб вони мене не дратували, а я їх.

Повернувшись додому, виявила, що чоловік уже пішов на роботу, а вони все ще у нас. Я мовчки пройшла з свою кімнату з дитиною і лягла її годувати. Влітає свекруха, починає на високих тонах говорити і висловлювати що, я гуляла з дитиною на 30 хвилин більше, ніж потрібно, і стала забирати у мене дитину.

Читайте також: Захотіла розлучитися. Діма, як усі чоловіки, запевняв: «Маша, ну буває, ну вибач, ну все тепер!». Звичайно, йому не хотілося розлучення, йому так було дуже зручно. До того ж вони мали отримати нову квартиру, а ще батьки Марії дали йому грошей на машину

Забирати в той момент, коли я його годувала. І бурмочучи що, дитина не повинна лежати! Я спокійним тоном попросила вийти і дати мені погодувати спокійно дитину!

Ну, тут і почалося. Для того щоб не продовжувати цю суперечку, я вирішила піти погуляти ще не багато. Заспокоїтись. Я тільки на вихід із дитиною, а вона не пускає мене! І давай забирати у мене дитину і кричати, не пущу, не втечеш! Сиди вдома.

Вранці подруга висловила чоловікові, що його батьки не мають рації, і що вони псують їй життя. А від чоловіка вона почула, що ти сама винна! І що за будь-яких обставин ти маєш підкорятися і слухатися моїх батьків.

Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.