fbpx

Поїхала я на два дні до свого похресника до столиці на день народження. Я, можна сказати, його друга мама. Моя сестра Юрасика без чоловіка виховувала. Нічого не скажу, гарно мене діти прийняли. Від прогулянок Києвом я ніг не чула. Але неприємним сюрпризом стало те, що коли я раненько на поїзд збиралася, то невістка навіть з ліжка не встала. Всім займався Юрчик. І каву приготував і сніданок, і київський торт з собою запакував. Тепер думаю, казати про ту ледачу невістку сестрі, чи змовчати!

Поїхала я на два дні до свого похресника до столиці на день народження. Я, можна сказати, його друга мама. Моя сестра Юрасика без чоловіка виховувала. Нічого не скажу, гарно мене діти прийняли. Від прогулянок Києвом я ніг не чула. Але неприємним сюрпризом стало те, що коли я раненько на поїзд збиралася, то невістка навіть з ліжка не встала. Всім займався Юрчик. І каву приготував і сніданок, і київський торт з собою запакував. Тепер думаю, казати про ту ледачу невістку сестрі, чи змовчати!

Ох і молодь тепер пішла, геть сором втратила.

Моя сестра Ольга, дуже дорога мені людина. Якось сталось так в її житті, що свого єдиного синочка Юру, вона виховувала сама.

Я часто їй допомагала, підтримувала, як могла. Тай сестра мене обрала за хрещену для її синочка. Тому це ще й було моїм обов’язком бути причетною до його виховання.

Юру я знаю дуже добре, це вихований і порядний хлопчина. Має обидві “праві руки”, тобто вміє все зробити за що не візьметься. Ми з сестрою завжди говорили, нашому Юрі би хорошу дружину, щоб він файно жив.

Сестра моя трохи прихворіла, тому не змогла поїхати до сина на день народження. А я завжди рада провідати племінника, тому на роботі взяла два вихідних і гайда до Києва.

Попри все що зараз там відбувається, я сильно хотіла підтримати Юру своєю присутністю.

Ох, за ці два дні я ніг не чула. Юра з дружиною мене поводили по місту, скажу вам відверто ми незламні. Попри все що відбувається, люди продовжують жити.

Діти мене приймали, смачно годували.

Та вже на другий день я почала помічати що невісточка втомилась від мого перебування в них в дома. У понеділок я вже зранку о пів сьома, встала збиратись на поїзд.

Юра на кухні приготував мені кашку вівсяну, пару бутербродів в дорогу і звичайно мою улюблену кавусю з вершками.

Та його дружина навіть і не встала мене проводжати, бачте сон не захотіла переривати. Юра сказав що вони дуже раді і вдячні мені, що я приїхала. Запрошував мене ще у гості. Мамі передав Київського торта.

Ми обмінялись теплими обіймами на вокзалі і я поверталась додому.

Та чи говорити сестрі, про поведінку її невісточки? Бо вже сильно я почала переживати чи вона шнурки не в’яже з нашого Юрасика?

Ой, не знаю, але серце моє чує, що ту дівицю слід би було ще повиховувати.

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube

You cannot copy content of this page