Для мене дружба має велике значення. Ці стосунки зобов’язують мене для цієї людини бути вірним і відданим. Завжди щирим і готовим завжди допомогти, як це буде потрібно.
З Олегом ми товаришуємо вже більше шести років.
Олег має свою майстерню кованих виробів. Я часто з принципу замовляв в нього товар, адже отримував задоволення від того, що мій вчинок є, як підтримка для нього і його сім’ї.
Часто виручав товариша, коли позичав йому свого буса, адже в Олега легковий автомобіль, а бували такі моменти що йому потрібно було возити свої вироби до замовників.
Своїм прикладом займатися своєю справою і працювати сам на себе мене також надихнув друг.
Вже рік, як ми відкрили з дружиною свою крамничку канцелярських товарів. В нашій крамничці було майже все необхідне для школи, а крім цього і різні сувеніри, подарунки і посуд.
Моя дружина віддалася всім серцем цій справі. Сама вибирала все якісне, все різноманітне щоб був різний асортимент і товар на різну кишеню. Від дешевого і до товару з якістю і вищими цінами.
Продавця ми ще не брали, адже дружина захотіла для початку попрацювати сама, розкрутити нашу крамничку, бути там, щоб зрозуміти, чого хоче покупець. А згодом можна і буде подумати про те, щоб найняти ще одну людину їй на допомогу.
Я цей рік і не цікавився в Лесі, так звати мою дружину, чи купляли наші друзі у нас товар коли небуть, бо був впевнений, що вони чуть не перші, мабуть, наші клієнти. Адже, так як для друзів, завжди буде файна знижка. А ще в них троє школярів, їм наш товар дуже актуальний.
Вчора я поїхав в торговий комплекс до міста, мав деякі закупи.
На касі я зустрів Олега з дітьми і дружиною. Вони скупились канцелярією для дітей, купили нові ранці до школи. Прицінившись по цінах, я розумів що вони добряче переплатили. Про те в цей момент мене мучило не це питання. А в голові я не міг зрозуміти інформацію, чому?
Мій найкращий друг скупляться не в мене? В чому причина.
Я не спитав про це в Олега, почував себе якось спантеличено. Та по приїзду додому розказав про це Лесі, а її відповідь мене просто приголомшила.
Виявляється наші друзі, ще жодної ручки в нас не купили.
За цілий рік вони не знайшли нагоди побувати нашими покупцями. Звісно, що мені образливо. Тепер ця ситуація змусила мене задуматись, ким я є для Олега?
Чи справді він вважає мене другом? І якщо так, то тоді його поведінка мені геть не зрозуміла.
Як ви вважаєте, мені варто питати в Олега чому він чинить саме так?
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube“
Недавні записи
- П’ять років минуло з того часу, як ми з сестрою перестали спілкуватися. І ось днями Анна мені написала повідомлення в одній із соц. мереж. І хоч мені дуже сумно без неї, бо росли ми з Анною наче сестри близнючки, та пробачити вчинок її чоловіка я не можу. Надто сильно він нам нашкодив свого часу. Дмитро прекрасно знав, що до суду я на нього не подам, бо надто сильно люблю сестру!
- Ми з живемо у великому будинку разом з мамою чоловіка. У Віри Павлівни в домі багато вільних кімнат, вона казала, що їй самотньо самій і запросила нас, поки ми з Олексієм не придбали ще своє житло. І ми на свою голову погодилися. Живемо, але мене все дратує до дрібниць. Поясню, чому. Все почалося з наших заручин, коли моя майбутня свекруха сказала Льоші: “Ти поспішаєш, дивися щоб не пошкодував”! Весілля було за її сценарієм. Я не пробачила. Вона лізе у все «куди пішли», «чому мені не сказали, що затримаєтеся», «що приготувати», а коли кажеш, що приготувати – свекруха готує не те, а на свій смак і багато, ніхто не з’їдає, летить у смітник. Віра Павлівна постійно гладить речі мого чоловіка, коли вони не потребують прасування. Днями причепилися до Льоші, що у нього маленький заробіток, а їй в її віці хочеться краще і якісніше харчуватися
- За вечерею донька сказала, що з нетерпінням чекає, коли знову побачить Марічку та маленьку Кароліну. Роман почервонів, а мені знадобився час, щоб прийти до тями і розкласти усе по-поличках. Лише на другий день я запитала чоловіка, хто така Марічка. Він мовчав, змінюючи колір лиця, як хамелеон, і я почала змушувати його відповідати на мої питання. Це в голові не вкладається. В мого чоловіка є позашлюбна дитина, а моя рідна сестра – її мама!
- Денис зателефонував мені, щоб спитати, як готувати відбивні і варити супчик, бо Наталя, бачте, образилась на нього, що він відмовив їй в покупці дублянки. Я як це почула, давай їй дзвонити, але виявилося, що Наталя заблокувала мій номер. Вона в нас сама знаюча і сама розумна і їй нічиї поради не потрібні. Зі свого боку мені шкода мого братика, що в нього така сім’я. Він у мене добряга і трудоголік. Та Наталка не цінує в ньому ці якості
- В церкві людей було не багато, мабуть через негоду. Та мій сусід Петро приїхав із невісткою, це я вже побачила, як підходила до воріт церкви. Після служби всі повільним ходом рухались до домівок. Я також боялась послизнутись і впасти, тому особливо не спішила, тай думала, що можливо сусіди мене покличуть, щоб підвезти. Аж тут такі верески, мій сусід Петро вигукував, щоб невістка вийшла з машини