fbpx
життєві історії
Поїхав я в торговий комплекс до міста, мав деякі закупи. На касі зустрів Олега з дітьми і дружиною. Вони скупились канцелярією для дітей, купили нові ранці до школи. Прицінившись по цінах, я розумів що вони добряче переплатили. Про те в цей момент мене мучило не це питання. Мій найкращий друг скупляться не в мене? В чому причина. Я не спитав про це в Олега, почував себе якось спантеличено. Та по приїзду додому розказав про це Лесі, а її відповідь мене просто приголомшила

Для мене дружба має велике значення. Ці стосунки зобов’язують мене для цієї людини бути вірним і відданим. Завжди щирим і готовим завжди допомогти, як це буде потрібно.

З Олегом ми товаришуємо вже більше шести років.

Олег має свою майстерню кованих виробів. Я часто з принципу замовляв в нього товар, адже отримував задоволення від того, що мій вчинок є, як підтримка для нього і його сім’ї.

Часто виручав товариша, коли позичав йому свого буса, адже в Олега легковий автомобіль, а бували такі моменти що йому потрібно було возити свої вироби до замовників.

Своїм прикладом займатися своєю справою і працювати сам на себе мене також надихнув друг.

Вже рік, як ми відкрили з дружиною свою крамничку канцелярських товарів. В нашій крамничці було майже все необхідне для школи, а крім цього і різні сувеніри, подарунки і посуд.

Моя дружина віддалася всім серцем цій справі. Сама вибирала все якісне, все різноманітне щоб був різний асортимент і товар на різну кишеню. Від дешевого і до товару з якістю і вищими цінами.

Продавця ми ще не брали, адже дружина захотіла для початку попрацювати сама, розкрутити нашу крамничку, бути там, щоб зрозуміти, чого хоче покупець. А згодом можна і буде подумати про те, щоб найняти ще одну людину їй на допомогу.

Я цей рік і не цікавився в Лесі, так звати мою дружину, чи купляли наші друзі у нас товар коли небуть, бо був впевнений, що вони чуть не перші, мабуть, наші клієнти. Адже, так як для друзів, завжди буде файна знижка. А ще в них троє школярів, їм наш товар дуже актуальний.

Вчора я поїхав в торговий комплекс до міста, мав деякі закупи.

На касі я зустрів Олега з дітьми і дружиною. Вони скупились канцелярією для дітей, купили нові ранці до школи. Прицінившись по цінах, я розумів що вони добряче переплатили. Про те в цей момент мене мучило не це питання. А в голові я не міг зрозуміти інформацію, чому?

Мій найкращий друг скупляться не в мене? В чому причина.

Я не спитав про це в Олега, почував себе якось спантеличено. Та по приїзду додому розказав про це Лесі, а її відповідь мене просто приголомшила.

Виявляється наші друзі, ще жодної ручки в нас не купили.

За цілий рік вони не знайшли нагоди побувати нашими покупцями. Звісно, що мені образливо. Тепер ця ситуація змусила мене задуматись, ким я є для Олега?

Чи справді він вважає мене другом? І якщо так, то тоді його поведінка мені геть не зрозуміла.

Як ви вважаєте, мені варто питати в Олега чому він чинить саме так?

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube

You cannot copy content of this page