fbpx

– Позич мені пару гривень, – просить Діма у мами, – я зарплату Тамарі віддав, а тепер простіше зайняти, ніж їй пояснювати свої витрати. Я тобі з зарплати поверну, просто їй скажу, що премію урізали в цьому місяці! – Тамара купує собі гарний одяг, не економить на косметиці. А ось зовнішній вигляд Діми у його мами викликає подив

У родині моїх батьків бюджет завжди знаходився в маминих руках: вона бухгалтер і завжди точно знає, скільки у неї в гаманці грошей в даний момент.

У родині бабусі і діда все було так само. А ще я знаю випадки, коли дружини в далекі застійні роки ходили в касу на завод, де працювали їхні чоловіки. За зарплатою. І мужик міг скільки завгодно качати права, але сувора касирка відповіла: «Люська прийде, їй і віддам, ти проп’єш, а діти голодні?».

Не беруся судити, чи правильно все це було. Не про це зараз. У наш час з’явилися варіанти, і про ці варіанти розбилося чимало моїх знайомих сімей, ось і ще одна на межі.

– Тому показала себе у всій красі, – каже Світлана, моя знайома, яка два роки тому шумно відсвяткувала весілля свого сина, – у Дімки часом на проїзд грошей немає, не те що на булку з кефіром в обід.

Тамара досить молода жінка, зараз їй всього 26 років, заміж виходила в 24 роки.

– Бюджет у нас буде загальним, – сказала вона Дімі відразу після весілля, – мої батьки завжди так жили, та так і легше планувати витрати на місяць.

Дітей у пари поки немає, працюють обоє з подружжя, але у Діми, йому 27 років, посаду більш високооплачувана, так що основним добувачем в молодій сім’ї є саме чоловік.

Жити молодим є де, ще до створення сім’ї, батьки Дімі подбали про покупку невеликої студії для сина, вважаючи, що решту він наживе сам. І ось тепер, докотилися, син іноді займає у мами гроші.

– Позич мені пару гривень, – просить Діма у мами, – я зарплату Тамарі віддав, а тепер простіше зайняти, ніж їй пояснювати свої витрати. Я тобі з зарплати поверну, просто їй скажу, що премію урізали в цьому місяці.

Тамара їздить на роботу з контейнером, їжу розігріває в мікрохвильовці і їсть на робочому місці, у них в конторі так роблять всі, а у Діми на роботі так не прийнято: є буфет, куди і йдуть обідати всі співробітники, з контейнером і домашніми макаронами в підливі не підеш. Тільки ось ходити Дімі нема на що.

– Я беру з сімейного бюджету гроші тільки на проїзд, – ображено каже Тамара, – ну і на продукти, щоб зайти в магазин увечері. А на твої обіди йде сила-силенна грошей. Ну і що, що ніхто не носить з собою їжу, а ти носи.

Діма пробував говорити з дружиною по-хорошому: пояснював, намагався сказати навіть, що він отримує більше. Це закінчувалося сльозами, істериками.

– Ти мені дорікаєш грошима, – ридала Тамара, – тим, що ти отримуєш більше мене? Що ж буде, коли я в декреті сяду і не буду заробляти?

– Тамара права, – повчально говорила Дімі теща, – вона краще знає, як треба. З твоїми замашками, зятьок, ви до пенсії проживете в цій крихітній студії, на квартиру збирати треба.

Але ні накопичень, ні великих покупок родина не зробила. Тамара купує собі гарний одяг, не економить на косметиці. А ось зовнішній вигляд Діми у його мами викликає подив.

– Прийшов до нас, – розповідає Світлана, – вони з батьком у ванній щось ремонтували. Син роздягнувся, я мало не впала: на ньому під сорочкою надіта майка бувала та ще й зашита. Їй 100 років в обід. Я до сина, що мовляв, на майку не заробив, або грошей не дали? А він почервонів, Тома сказала, що майку все одно не видно. Але ж сама-то вона в лахмітті не ходить. І так у всьому. Собі на свято – нове брендове плаття, а йому шкарпетки і крем для гоління. Дорвалася.

Діма досить м’який і поступливий людина, але і він розлютився, коли виявив, що шкарпетки, викинуті ним напередодні через те, що вони порвалися, знову лежать в ящику, тільки вже зашиті.

– Я що, – сказав він дружині, – на нові шкарпетки не заробляю? Діма взяв із загальної шкатулки гроші і після роботи поїхав в торговий центр, де купив собі все, що до зарізу було вже необхідно.

– Повернувся син додому, а Тамари немає, – розповідає Світлана, -і грошей в скриньці немає.

– Повернуся, коли ти попросиш пробачення, – заявила Дімі дружина.

– Та не збираюся я нічого просити, – відрізав син, знову займаючи грошей у батьків, щоб дожити до зарплати. – Або так і буду все життя лахмітті тягати та істерики через гроші вислуховувати. Покарати вона мене вирішила? Ну і нехай живе у мами. Ми, коли одружилися, у неї зайвих колготок не було, мама скупилася, а тепер вона до грошей дорвалася, вирішила мені такий же кошмар влаштувати?

Я вважаю, що Тамарі не варто тягнути в свою сім’ю мамині стереотипи. Діма не п’яниця, не гравець і не марнотрат. Немає сенсу обмежувати його доступ до грошей через те, що мама з татом таке проробляла.

Або дівчина дійсно «дорвалася» до грошей? Чи є надія перевиховати дружину-жаднюгу, або найкраще для чоловіка – розставання.

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page