Почну я з того, що працюю в престижному і дорогому ресторані і, відповідно, мені потрібно завжди виглядати, як з обкладинки журналу.
Якось, коли прийшла в салон краси на зачіску, я зустріла там наших постійних клієнтів, мило їх привітала і сказала, що дуже рада бачити. Одна з них відразу ж мене впізнала, але все ж вирішила уточнити.
– Це ти працюєш офіціанткою в ресторані поруч? – запитала жінка.
Я нічого не сказала, а лише схвально кивнула.
– Як поживаєте? – запитала я у цієї пані.
Вона моє запитання проігнорувала, обличчя її зморщилося і вона оглянула мене гидливим поглядом. А пізніше видає:
– Я думаю, навряд чи такі, як ти, можуть собі дозволити такий дорогий салон краси – заявила дама.
Я поперхнулася слиною: як вона посміла мені таке говорити, та ще й в обличчя. Та й взагалі, яке вона має право висловлювати думку про моє соціальне становище та ще й при інших?
Трохи відкашлявшись, я перепитала:
– Що ви сказали, вибачте?
Але моє запитання вона знову проігнорувала, окинувши мене лише оцінюючим поглядом. Потім демонстративно повернулася до мого майстра і заговорила таким тоном, ніби я кілька хвилин тому зі смітника вилізла.
– Дорогенька, вона працює офіціанткою. Чи впевнена ти, що у неї є гроші оплатити твої послуги? Я б на твоєму місці задумалася, але ж і без зарплати можна залишитися.
– Вибачте, вона мій постійний клієнт протягом двох років, і мені ще жодного разу не доводилося сумніватися в її платоспроможності – сказала майстер.
Я вже подумала, що після слів майстра дама замовкне, але вона все ніяк не вгамовувалася. Усередині мене вже починало все кипіти, але я трималася.
І раптом, багатенька тітонька почала голосити:
– Боже, та де це бачено, щоб такі бідняки, як ти, витрачали гроші на такі дорогі процедури! Таке відчуття, ніби тобі гроші дівати нікуди і нічого не потрібно. Так їжі б краще б купила! Он худюща яка!
У салоні краси стояла тиша, всі мовчали і спостерігали за нами. Мене настільки вивела її гордовитість, що я не витримала і заговорила.
– Ви пробачте, але працюю я не тому, що у мене немає грошей, а тому що не хочу витрачати час даремно. Я вчуся в престижному коледжі, і якщо Вас так цікавить моя фінансове становище, то я не бідую і гроші у мене є. Але навіть якщо б і не було і я просто працювала офіціанткою. Ви не маєте ніякого права лізти в моє життя. Це мої гроші і розпоряджаюся я ними, як хочу, і Ваших порад не потребую. І, до речі, Ваш чоловік часто приходить до нас з якоюсь білявкою і постійно скаржиться на Вас, тож Ви краще б зі своєю сім’єю розібралися.
Після цих слів пані замовкла, відвернулася і більше в мою сторону навіть не дивилася.
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
