fbpx
життєві історії
Про те, що віддали в оренду біженцям з Харківщини нашу другу квартиру, ми мовчали в ганчірочку, але моя сестра Галина випадково дізналася. Коли я вирішу, як же бути, мені доведеться несолодко. За 5 років Галина народила трьох дітей. Вони із чоловіком живуть в Одесі, в однокімнатній квартирі

Про те, що віддали в оренду біженцям з Харківщини нашу другу квартиру, ми мовчали в ганчірочку, але моя сестра Галина сестра випадково дізналася про все.

За своєю необережністю я зараз опинилася у непростій ситуації. Я наче між двома вогнями: сестрою та чоловіком. І, здається, коли я вирішу, як бути, мені доведеться несолодко. Може, ви підкажете, що мені робити.

Почну з того, що  в мене є рідна сестра Галина. Варто сказати, що вона недолюблює мене з дитинства. Їй завжди здавалося, що батьки приділяють мені більше уваги. Тому вона часто псувала мої іграшки, намовляла на мене батькам. Проблеми не припинилися й у дорослому віці.

Коли мій чоловік зробив мені пропозицію, вона просто розлютилася. Після того, як я познайомила нареченого із сім’єю, Галина як із ланцюга зірвалася. Почала влаштовувати сцени, казати, що мені ще рано заміж. Мені на той момент був 21 рік, а їй 26.

На нашому з Павлом весіллі вона ходила як хмара. А потім тільки й твердила, що ми за півроку розлучимося.

Можливо, вона так заздрила. Не знаю. Незважаючи на все це, вона важлива для мене людина. Адже ми сім’я.

Наш шлюб з Павлом, незважаючи на прогнози сестри, не розпався. Ми разом уже вісім років. Моя сестра теж вийшла заміж, хоч і не з любові. Мені навіть здавалося, що вона це зробила просто щоб довести, що не гірше за мене.

За 5 років Галина народила трьох дітей. Вони із чоловіком живуть в Одесі, в однокімнатній квартирі, яка дісталася чоловікові у спадок. Не розумію, навіщо було народжувати трьох дітей, якщо немає можливості їх забезпечити. Але це її рішення, судити не буду.

І я навіть не починала б розмову про це, якби вся ця ситуація не торкнулася і мене. Але про все по порядку.

Ми з чоловіком після весілля переїхали до Києва. Його мати залишила нам квартиру, а сама переїхала жити до Пашиного вітчима. Приблизно рік тому чоловік дідуся переписав на нього свою квартиру. Сам він перебрався на дачу. Квартира у непоганому районі, ми її якраз відремонтували, коли все це почалося.

От ми і вирішили віддати її в оренду, тим паче, що квартиранти знайшлися хороші, переселенці-біженці з Харківщини. Ціну ми встановили доступну для них, а вони дуже відповідальні й порядні люди.

Ми були дуже раді такому розкладу подій, адже це суттєво підвищило наш дохід у той час, як зарплати стали менші. Ми намагалися не афішувати той факт, що ми маємо ще одну квартиру.

Але одного разу я сказала про це мамі, а вона проговорилася сестрі. За кілька днів Галина зателефонувала і без вступів заявила:

– А чого ти не казала, що маєш вільну квартиру? У нас тут зараз неспокійно, якраз могли б перебратися до столиці.

Я здивувалася і не знала, що сказати. Все слухала, як вона з родиною збирається переїжджати до нашої квартири. І я все розумію, це рідна людина. Але ж у них є своя квартира, а щодо того, яке місто спокійніше, ще можна посперечатися.

До того ж за квартиру вона явно нам платити не збирається. Коли я сказала про це Паші, його ця затія не надихнула. Він і чути не хоче про мою старшу сестру у нашій квартирі.

І я його розумію, це взагалі його квартира! Хоча мене трохи засмучує, що він навіть не спробував поспівчувати моїм рідним.

Галина ж не перестає дзвонити і натякати, що вони готові переїжджати. І я не знаю, що мені тепер робити?

Чию сторону вибрати? Як зберегти нормальні стосунки з рідними людьми?

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спецыально для Ibilingua.com.