fbpx
життєві історії
Про це не поговориш з подругами, а я не знаю, як бути. З чоловіком я розлучена. У нас є спільна дитина, восьмирічний син, але колишній для нього нічого не робить. Років 3 три тому горе-татусь навіть хотів звернутися в експертизу на встановлення батьківства. А зараз виникла така ситуація: він отримує квартиру (він військовий), йому потрібна виписка з домової книги, що дитина прописана у мене

Про це не поговориш з подругами, а я не знаю, як бути. З чоловіком я розлучена. У нас є спільна дитина, восьмирічний син, але колишній для нього нічого не робить. Років 3 три тому горе-татусь навіть хотів звернутися в експертизу на встановлення батьківства. А зараз виникла така ситуація: він отримує квартиру (він військовий), йому потрібна виписка з домової книги, що дитина прописана у мене.

Я розлучилася з чоловіком, з ним практично не спілкуюся. Якщо нам доводиться спілкуватися, то обов’язково відбувається сварка з образами і взаємними звинуваченнями.

У нас є спільна дитина, восьмирічний син, але колишній чоловік для нього нічого не робить. Але й відмовлятися від батьківства не збирається.

Син жодного разу не бачив його і не знає про нього нічого, тому що років 3 три тому горе-татусь хотів звернутися в експертизу на встановлення батьківства. І я принципово вирішила не дозволяти чоловікові спілкуватися з його дитиною, раз він дозволив собі засумніватися в батьківстві.

Аліменти чоловік платити не поспішає, по півроку буває не платить, поки йому не нагадаєш, що звичайно ж супроводжується новими звинуваченнями і докорами. Каже, що це у нього від 25% «білої» зарплати, як належить за законом, а сам на новій іномарці приїхав. Розписку взяв, що аліменти ці мізерні привіз, не посоромився. Хотів сина забрати на вихідні, а я кажу: «Ти хоч з ним познайомся, він маленький, тебе не знає, перший раз бачить! Не говори відразу, що ти його батько, ближче познайомишся, поговориш, тоді і скажеш. А то зараз наговориш йому всього і зникнеш знову на рік, а що я йому тоді скажу?»

Так його це сильно обурило, у нього інше бачення ситуації. З його слів, я просто залицяльника не знайшла поки що, який би на роль тата підійшов. Загалом, неприємно все це, ось теке у нас спілкування.

А зараз виникла така ситуація: він отримує квартиру (він військовий), йому потрібна виписка з домової книги, що дитина прописана у мене. А я кажу: давай ти відмовишся від нього, тобі тоді ніякі довідки не потрібні будуть і ми ніколи в твоє життя втручатися не будемо! Він спочатку погодився, потім передумав, мовляв, не буду я відмовлятися і морально і матеріально допоможу йому, якщо буде треба. А якщо, каже, ти в суд подаси, то я і гроші і час знайду, але виграю справу!

В цій непростій ситуації я ніяк не можу вирішити: дозволити йому бачитися з сином або не варто? При мені він з дитиною навіть говорити не хоче, а намагається відвезти його до себе додому. Я боюся залишити їх наодинці: він наплете дитині всякої гидоти про мене, познайомить зі своєю черговою пасією, задобрить його іграшками та й поїде знову на півроку або рік кудись, а мені що робити? В татуся загострення батьківських почуттів, а синові психологічна травма може бути. Якби дійсно у мене хтось був, хто замінив би синові тата – була б зовсім інша справа.

Автор: Ольга

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!

You cannot copy content of this page

facebook