fbpx
життєві історії
Просто це дешево та красиво. Ніколи б не подума й неповірила, що напишу таке з повною упевненістю – життя в Стамбулі дешевше ніж у нас в Українському селі! Так сталося, що ми з Чернігівщини, з Сіверського району, переїхали в Стамбул. Найкраще місце для обіду – бібліотека, містом можна переміщатися майже безкоштовно! Ми їхали до Стамбула з дуже обмеженим бюджетом. Я виїхала з України з донькою 10 березня і за місяць розібралася. Вночі в кімнаті йшла невелика пара з рота

Ніколи б не подума й неповірила, що напишу таке з повною упевненістю – життя в Стамбулі дешевше ніж у нас в Українському селі! Так сталося, що ми з Чернігівщини, з Сіверського району, переїхали в Стамбул.

Виявилося, можна дуже економно жити в Туреччині.

Ви здивуєтеся, але найкраще місце для обіду – це бібліотека, і містом можна переміщатися майже безкоштовно.

Ми їхали до Стамбула з дуже обмеженим бюджетом. Але тепер знаємо, як можна економно прожити в найбільшому місті Туреччини.

У мене були три наші мінімальні зарплати на карті, аптечка на випадок температури чи головного болю, старенький ноутбук, телефон, трохи одягу, стос документів. І донечка. Я виїхала з України 10 березня і за місяць розібралася, як економно жити у «другому Римі».

Ідеально, якщо у вас у руках уже шелестять турецькі купюри, оскільки курс в обмінниках аеропорту грабіжницький. Велику суму міняти не потрібно, достатньо мати в лірах приблизно 5-10 доларів, щоб дістатися міста. В аеропортах – їх у Стамбулі два – є банкомати.

Новий та головний стамбульський аеропорт знаходиться в європейській частині міста. Звідти до Стамбула ходять рейсові автобуси Havaist – дешевше до міста не дістатися. З другого аеропорту (Сабіхи Гьокчен), який розташований в азіатській частині міста, до Стамбула курсують автобуси Havabus. Скористатися таксі доведеться, якщо ваш рейс прибуває вночі. У цьому випадку варто встановити на смартфон програму Bitaxi. Вартість поїздки вона показує лише приблизно – підсумкову ціну визначає лічильник.

Потрапивши до Стамбула, слід швидко купити міський проїзний Istanbulkart, який дозволяє їздити на всіх видах громадського транспорту, включаючи пороми та канатні дороги. Поповнити рахунок картки можна у жовтих автоматах, які стоять на всіх трамвайних зупинках, станціях метро та поромів. Є вони й у аеропортах. Саму карту можна купити там за 13 лір.

Готова посперечатися, що спочатку ви будете часто кататися на поромах через величний Босфор, і це не пов’язано зі зручністю. Просто це дешево та красиво.

Поїздка на кораблику, залежно від маршруту, коштуватиме від 5,5 ліри. На поромах ніхто не обмежує вихід на палубу чи корму, але в салоні буде тепліше. У більшості випадків ви навіть виявите на поромі буфет, але він дорогий. Проте туалети безкоштовні, і це ще один плюс подорожей через Босфор.

Схема стамбульського метро досить складна, на ній відзначені і трамвайні маршрути. При кожній пересадці вам доведеться платити. По суті, в місті існує кілька різних систем метро з різними господарями, цінами та стандартами обслуговування.

Лінія компанії Marmaray поєднує європейську та азіатську частини Стамбула під водою. Поїзди на лінії нові, а на поїздках на них можна заощадити. На деяких станціях Marmaray турнікети списують із проїзного 10-11 лір – чималі гроші, коли необхідно проїхати лише 2-3 станції. Тому на виході зі станції призначення шукайте автомати, які повертають частину витраченої суми назад на картку – майже половина суми повернеться назад. На лінії 5 (фіолетової гілки в азіатській частині Стамбула) поїзди катаються без машиністів. Заходьте в перший вагон – через лобове скло відкривається вид на тунель.

Ми вирішили залишитись у Стамбулі надовго, тому однією з головних проблем став  пошук дешевого житла. Проживання в готелі влетить у копієчку, тому я відразу зайнялася пошуком квартири чи кімнати на тривалий термін.

Для цього найкраще скористатись місцевим сервісом оголошень Sahibinden. На жаль, через сплеск попиту, викликаного росіянами (тікають сюди з рф), що нагрянули в Туреччину, ціни на житло в Стамбулі злетіли до небес – за кімнатки з «бабусиним» ремонтом далеко від центру міста іноді просять космічні 3000 лір на місяць.

У Туреччині багато хто заощаджує на опаленні, особливо якщо воно газове. Конкретні ціни назвати складно, але ми оселилися у квартирі, де тепло в холодні дні включали  на кілька годин на день. Вночі в кімнаті йшла невелика пара з рота. Але до таких умов швидко звикаєш, коли вперше отримуєш рахунок за опалення розміром наполовину оренди.

Для багатьох переселенців отримання посвідки на проживання (ikamet) стало головною метою після прибуття. Мати ikamet у Туреччині життєво необхідно. Без нього вам не відкриють рахунок у жодному банку Туреччини. Без посвідки на проживання ви не підключите інтернет, який у багатьох місцях Стамбула доступний безкоштовно.

Головне правило з їжею у Стамбулі просте: хочете заощаджувати – харчуйтеся вдома. Продукти можна купувати у місцевих мережевих супермаркетах, ціни у них плюс-мінус однакові. Хіба що м’ясо в Туреччині неймовірно дороге, навіть курка коштує 60-70 лір за кг.

Безкоштовно поїсти турецьких насолод у Стамбулі можна на Єгипетському базарі (Mısır Çarşısı), при цьому купувати необов’язково – пробуйте у волю.

У більшості районів Стамбула щотижня працюють базари. Зовні вони нагадують наші ярмарки, але перевершують їх масштабами. На них з’їжджаються фермери, які продають свіжі овочі та фрукти. На деяких ринках ви знайдете одяг, техніку, побутову хімію та інші радості життя.

Ціни на ринках можна назвати дуже помірними. Наприклад, 2 кг апельсинів, 1 кг грейпфрутів, 1 кг бананів, 1 кг солодкого перцю, 1 кг цибулі, 1 кг помідорів і 1 гранат обійшлися мені нещодавно на найближчому до будинку базарі 59 лір.

Місцеві дешеві забігайлівки радити не має сенсу, бо багато хто з них після нещодавньої фінансової кризи в Туреччині змінює цінники раз на місяць.

Але якщо душа просить фастфуду, то обов’язково з’їжте якийсь бургер із куркою в Popeyes або Arby’s. Не так дешево, але така соковита курка цілком варта того.

Найнепростіше, що можна робити в Стамбулі – це просиджувати дні безперервно вдома. Цього не треба робити! Обов’язково гуляйте містом. При цьому необов’язково відразу вирушати до найвідоміших пам’яток – Стамбул є великим музеєм з еклектичною архітектурою, екзотичними самобудами та надзвичайно цікавим побутом простих городян.

У Собор святої Софії (Ayasofya) йдіть ближче опівночі. Багато хто думає, що мечеть закривається ввечері, але це не так. Якщо вдень по собору блукають юрби людей, то після 23 години ви застанете його майже порожнім і зможете спокійно його розглянути.

Зустріти захід сонця на набережних Босфору – це казково! Перевірено багаторазово: спостерігати за корабликами, рибалками та чайками – заняття заспокійливіше, ніж будь-яка медитація.

Якщо ви поїхали в Стамбул надовго, логічно припустити, що у вас, як у мене, дистанційна робота. Якщо для її виконання потрібний лише ноутбук, то вам сподобаються місцеві бібліотеки.

По-перше, стильніші місця ще варто пошукати. По-друге, бібліотека в Муніципалітеті району Ускюдар, наприклад, працює навіть уночі, а кілька разів на день у ній можна безкоштовно випити чай або каву, поїсти кексів, а іноді навіть суп. За добавкою дозволяють підходити необмежену кількість разів. У дні посту тут ще й безплатну вечерю (іфтар) організують. У меню суп, рис з м’ясом, фінік, тістечка, айран та чай.

На початку травня в Стамбулі три дні відзначають Ураза-Байрам. Свято на честь закінчення місяця Рамадан святкують у місті із розмахом. Значна частина громадського транспорту в ці дні працюватиме безкоштовно, на вулицях пройдуть театральні та музичні фестивалі, а багато кафе пригощатимуть шоколадом та традиційними для свята солодощами безкоштовно.

Водночас ви не зможете потрапити до багатьох цікавих місць. Наприклад, у Соборі святої Софії проводитимуть служби.

В азіатській частині міста є кілька закладів під назвою Невмекан. Це гібрид бібліотеки, культурного центру та кафе із чудовим дизайном. Найкраща якість Nevmekan – це робоча атмосфера всередині. Безкоштовної їжі в цій мережі немає, але ціни нижчі за середні по місту. Чашка чаю коштує 3 ліри. І в бібліотеках, і в Nevmekan є безкоштовний Wi-Fi, але підключитися до нього можна лише за наявності місцевого паспорта або ВНП. Втім, номером документа може поділитися хтось із відвідувачів – турки у таких випадках чуйні, особливо дло українців.

Ось як витрачати менше і як не дати себе обдурити.

Не піднімайте нічого з підлоги. Навіть якщо перед вами йде людина, і в неї з рук випадає щітка для чищення взуття. Підбираючи її, ви підписуєте з ним договір на послуги. Ціну вам в результаті назвуть будь-яку.

Гроші також піднімати не варто, особливо якщо вони лежать на безлюдній вулиці. Швидше за все, в наступному провулку якийсь громадянин заявить, що ви в нього їх вкрали, і вимагатиме ще й ваших власних. Навряд чи вам потрібні розбірки з поліцією. Хоча можете спробувати покарати шахраїв, якщо швидко бігаєте.

Універсальна рекомендація щодо ресторанів і кафе: краще проходьте повз заклади, на вході у яких висять фотографії страв без цін. Це часто означає, що господарі мають два меню – для місцевих і для іноземців.

Поки все це триває на Батьківщині, збираємося з дочкою пожити тут, а там життя і час покажуть.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.