Простота деяких людей просто не знає ніяких кордонів. Викупили ми ось у тітки Катерини, батькової сестри, її дачу, гроші віддали, а вона все одно їздить, господарює і вважає, що вона має рацію. Знала б, в житті б не купила цю дачу.
Ми з чоловіком Олегом давно придивлялися собі дачу, але щось ціни на них якось виросли у нашій місцевості. На такі гроші будинок можна купити або там зовсім все сумно – маленька площа, похилений сарай і бур’ян по шию. Відповідний варіант шукали довго, але тільки засмучувалися, бо нічого такого, щоб сподобалося, нам не траплялося. Навіть уже руки опустили.
А у мого тата є рідна сестра, моя Катерина. Я з нею особливо близько ніколи не спілкувалася, тато теж тільки з якихось свят з нею розмовляв, вітали одне одного з великими святами, днями народженнями, не більше.
Характер у пані Катерини такий, що довго з нею спілкуватися просто неможливо, конфлікт може зчинити на рівному місці, людина таким чином підживлюється енергією.
Якось бабусі був ювілей, зібралася вся рідня, ця тітка теж там була, зрозуміло. Щось зайшла розмова про дачі, урожай, підживлення городини та інше. Я згадала, що ми вже скільки часу не можемо знайти нормальну дачу. То ціни завищені, то знаходиться десь далеко у незручному місці, то ділянка така, що туди вкладати відразу треба купу грошей.
Тітка Катерина тоді сама завела розмову, що ось, у неї є дача, але вона вже туди толком не їздить, тому що втомилася і часу не вистачає. Дача їй від чоловіка дісталася, він був городником, а у тітки вже такої тяги і любові до праці на землі немає. Поскаржилася, що дачею вона майже не користується і не займається, зате постійно на щось треба здавати гроші, дуже активні сусіди, все щось покращують, щось роблять, облаштовують.
Тітка давно подумувала її продати, але щось все ніяк не збереться. Це ж треба займатися цією справою: з’їздити, зробити фотографії, написати оголошення, викласти в інтернет і в соцмережі, потім ще з покупцями спілкуватися, їздити показувати, а ще не факт, що куплять. Одним словом, ідея поки так і залишалася ідеєю, а тут ми так вдало підвернулися.
Я зацікавилася цією пропозицією. З розповідей тітки виходить, що ділянка пристойного розміру, на ній цегляний будиночок стоїть, в ньому електрика, вода є. І розташована не надто далеко, тим більше, ми на машині. Домовилися через тиждень з’їздити подивитися, що там і як.
Дача тітки Катерини нам дуже сподобалася, нічого не скажеш. Будиночок міцний, добротний, хоча і вимагав косметичного ремонту, але у хорошому стані. На ділянці три яблуні, слива, всі плодоносять, кущі смородини, ще щось висаджено, навіть теплиця в нормальному стані збереглася, трохи підремонтувати і можна користуватися.
Домовилися ми з тіткою в ціні, уклали договір, все переоформили. Діло було ще в травні. Всі травневі свята ми провели на дачі, наводили порядок, щось по дрібниці ремонтували. Посадки ніякої великої на цей рік ми не планували, хотілося просто ділянку в порядок привести, лад кругом навести і їздити туди переважно відпочивати і зібрати врожай фруктів-ягідок. Потім у нас з Олегом на роботі трапилися колапси, ми були дуже зайняті і близько місяця на дачу не їздили.
Коли приїхали, я не могла позбутися відчуття, що на ділянці і в будинку хтось був. Я не запам’ятовувала спеціально, де що стояло, лежало і висіло, але здавалося мені, що все переставлено-перекладено, і все. Але нічого не пропало, та й не було там нічого цінного.
Цього року слива вродила, а я взагалі люблю всякі фрукти-ягоди. Собі вже придумала, як буду компоти варити, варення. Думаю, хай ще тиждень дозріють, в самий сік увійдуть, а там приїдемо і заберемо. А через тиждень приїжджаємо – нам вже хтось допоміг, обірвав сливу. Прикро було неймовірно.
Паркан біля нас, звичайно, є, але його перелізти при бажанні не проблема. Грішили на сусідських хлопців. Я слабо могла уявити, що дорослі поважні сусіди будуть за нашої сливою полювати, у них свої такі ж ростуть. З сусідами ми поки не встигли добре познайомитися.
Але я вирішила запитати, може вони бачили, хто у нас на ділянці лазив. Одні сусіди нічого не бачили, самі їздять рідко, а інша сусідка сказала, що господиня приїжджала та й обтрясла сливу. Я пояснила, що ми господарі ділянки, а вона каже – ні, там інша жінка у віці була. За описом вийшло, що це тітка Катерина приїжджала.
Я здивувалася, зателефонувала тітці, пояснила ситуацію, але вона божилася, що нічого такого не було, а сусідка головою поїхала. Дивно це все було, звичайно, неприємно, але що зробиш?
У мене минулого тижня видався тиждень відпустки, я вирішила провести її на дачі. Олег обіцяв вириватися до мене по можливості. Два дні пройшли нормально, а на третій мене чекав сюрприз у вигляді візиту тітки.
Я вранці спала в будиночку, двері закриті на ключ зовні, чоловік закрив, коли їхав. Чую, двері відкриваються, там замок голосно клацає. Думала, Олег повернувся, щось забув. Але в будинок увійшла тітка, по-хазяйськи так озирнулася, плюхнула на підлогу сумку. Я в кімнаті в дверях стою і не можу зрозуміти, що відбувається, якийсь ступор напав на мене спросоння.
Тітка ж Катерина переодяглася швидко і пішла на ділянку. Почала в мішки яблука збирати. Мене це так обурило. Я вийшла, привіталася, дивлюся на її реакцію. Вона зніяковіла, але дуже швидко отямилася, продовжила збирати яблука, наче так і треба.
Мене аж підкинуло. Це наша ділянку, ми гроші віддали за неї, чому це вона тут господарює? Тітка Катерина мені у відповідь – тобі що, шкода? Виявилося, що сливи теж вона обібрала. Каже, вони все рівно висять нам непотрібні, чого добру пропадати. Їздила насправді вона сюди частенько, ключі у неї були, ми ж замки не міняли ні від хвіртки, ні від дверей.
Прогнала я її з ділянки, адже одна справа, якщо б татова сестра попросила дозволу і приїхала по ту ж сливу, а інше, коли вона сюди господинею їздить нахабним чином! У той же вечір Олег приїхав і замки замінив.
Так тітка Катерина ще здогадалася батьку моєму зателефонувати і нажалітися, що він мене виростив скнарою і невихованою, що я їй вказала на хвіртку. От скажіть, людина взагалі при соєму розумі?
Сподіваюся, що після зміни замків тітка Катерина більше на нашій ділянці не з’явиться.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
