Прийшла до мене сусідка Ніна того ранку, спитала хліба шматочок. Я якраз діток сніданком годувати збиралася. Тоді у мене їх п’ятеро було! Я відкрила хлібницю і бачу, що залишилося менше половини булки. Я їй відмовила.
Ніна вийшла, а мені у ту ж мить якийсь внутрішній голос сказав, щоб я віддала їй цей шматочок хліба, інакше сама потребуватиму і мені ніхто не допоможе. Я взяла цей хліб і наздогнала сусідку, віддала їй!
Хвилин за десять приїхав мій чоловік і привіз цілий пакет хліба і ще різних смаколиків, продуктів! Слава Богу, я ніколи не потребувала хліба. І діти мої завжди були ситі і одягнені, росли у достатку. Минуло багато років, а я той випадок досі пам’ятаю.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, Ibilingua.com.
