Наша родина – це я, Андрій, двоє дітей 11 і 13 років, собака. Ми з чоловіком обоє з Дніпропетровщини, але навчалися у Києві, тут і познайомилися. Я, коли ми одружувалися, одразу сказала, що працювати не у моїх планах. Я – берегиня домашнього вогнища, мама, дружина, яка забезпечує чоловіку ідеальний тил і умови для життя і роботи, а його завдання – утримування і забезпечування родини.
Андрій тоді сказав, що мої умови поважає і приймає.
І ось йдуть роки. Спочатку ми жили у двокімнатній орендовані квартирі, потім народилися і діти і я сказала чоловіку, що нам затісно, потрібна більша житлова площа. До того ж моя умова була – ближче до центру міста, щоб мені з дітьми гуляти. розважатися зручніше було.
Андрій тоді працював і навчався на програміста одночасно, почав більше заробляти. Винайняли ми трикімнатну квартиру майже у центрі Києва, в ній і мешкаємо досі, нічого не міняється. І це мене не влаштовує.
Так, у мене є можливість ходити у басейн, спортзал, до косметолога. Водити дітей на гуртки. Відпочивати два рази на рік за кордоном. Одягатися в недешевих брендових бутіках. Вечеряти в ресторанах 1-2 на тиждень і замовляти доставку додому, коли немає енергії готувати. Але це і все!
Андрій вже давно працює лише програмістом, іноді в офісі, але переважно вдома. І дуже облінився.
Як не прийду з денної прогулянки – спить!
Прийшла ось сьогодні додому з собакою, яку вигулювала, – Андрій на дивані! Ну як так? Нам по 40 років, діти підлітки, яким багато чого треба. Ми досі орендуємо трикімнатну квартиру у центрі столиці, не маючи власної. Він обіцяв мені колись, що будемо жити у Європі, а не в Києві, і де ці обіцянки?
Каже: йди працювати! Але я не для цього заміж виходила. Хоча якось спробувала задля розваги і самореалізації.
Мені завжди подобалася брокерська діяльність, влаштувалася я у ріелторську агенцію. Друзі і колеги ще дивувалися: навіщо це мені, адже зарплати тут невеликі. Але я ж не для заробітку йшла, а для задоволення. Та саме його я не отримала. Коли я йшла на ту єдину у своєму житті роботу, маючи при цьому дві вищі освіти, щоб ви розуміли, я збиралася показувати заможним клієнтам дорогі особняки, а не старі цвілі хрущовки і занедбані під’їзди, у яких мені довелося побувати. І показувала я той сум вбогим родинам, яким хотілося орендувати або купити щось подешевше. Словом, звільнилася я через три тижні і на тому мій досвід роботи завершено, не моє це.
Ось тільки зовсім не знаю, що робити з Андрієм, як спонукати його більше заробляти і виконати дані колись мені обіцянки, що я і діти будемо жити у шоколаді? Як вплинути на чоловіка? Буду вдячна за поради.
Автор – Олена М.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
