Прийшла найматися до мене в салон три місяці тому молода жінка, вона переселенка з Харкова. Розлучена, дитина її зараз у бабусі у селі біля Львова. Випробувальний термін Софія прошла, виконавча, спокійна.
Звичайно, мене турбувало, що у Соні є 5-річний син. Але вона обіцяла, що лікарняних не бере, тільки у разі чогось серйозного.
Я її лишила. Вона хороша, чесна, грамотна, але колектив не приймає її. Поїдом їдять і чому? Через те, що син дівчини у бабусі і їздить вона до нього раз-два на тиждень, іноді тиждень пропустить. Вранці з сином Вайбером розмовляє, увечері, якщо є можливість теж. Така сучасна реальність.
Наразі у неї з’явився чоловік, кавалер. І що тут розпочалося! Пішло на новий виток. Я дуже не люблю таке. Викликала одну, пригрозила звільненням за довгий язик та неетичну поведінку. Але притихли жінки тільки на деякий час і знову почали говорити — «зозуля», «проміняла на штани», «бабусю навантажує, а бабуся з останніх сил доглядає за онуком». А бабуся (мама її) – моя ровесниця, бадьора та весела жінка. Рада, що онук поруч (дідуся не стало 5 років тому), тільки онук і допомагає втрату пережити. Та й нікого взагалі це має хвилювати, домовилися дорослі люди і все.
Софію шкода, приймає все близько. Бухгалтерка її до сліз доводить. Вчора дівчини заяву подала, звільняється.
Кажу їй: «Ти взагалі нікому не розповідай, що син у бабусі, що розлучена, мовчи і роби висновки на майбутнє».
Згадую радянське минуле, тоді норма була, щоб бабусі-дідусі з онуками займалися, гуртками ходили, книжки читали. А що зараз може більшість батьків дати своїм дітям, якщо вони працюють (то іпотека, машина, то відпочинок). Яке спілкування, якщо дитина в дитячому садку, ввечері прийшла, поїла і спати? Яке це спілкування? Може бабуся сама хоче, то й нехай сидить із онуком. Головне, нісенітниці дитині не казати, що мама покинула та інше. Бабуся повинна всіляко підтримувати маму і оберігати онуків від довгих і злих язиків. Це моя особиста думка.
Миру нам усім.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з відкритих джерел, Ibilingua.com.
Недавні записи
- Наше весілля було не гучне, а гірке! Ресторан був непоганим, але свекруха не переставала критикувати подану їжу, мовляв, ця риба так дивно пахне, вона часом не зіпсована? Або, торт без шоколаду – не торт! Подарунок на весілля від свекрухи, окрема історія: її посуд з “червоними маками” досі перекидається на горищі у моїх батьків. А потім вона перед всіма гостями виголосила, що я прив’язала до себе її сина дитиною. Тут я вже не стрималася!
- Про цей дрескод на хрестинах нам ніхто нічого не казав. Тому нас і відсадили, “червоних”, на інший край столу. Тому я й забрала тихенько з кошика наш подарунковий конверт з доларами. Похресниця – племінниця мого чоловіка, дочка мого швагра
- Моя сестра не послухалася, коли я благала їй не заводити роман з одруженим чоловіком. Тепер Іринка благає про допомогу, тому що вона чекає дитину, а сам Юра повернувся до своєї дружини. Я не могла стояти осторонь, і з’явилася на його порозі. Мені пощастило, його дружина була дома, і дізналася про все з “перших вуст”
- Ковтаючи сльози, я подзвонила сусідці і попросила принести мені в лікарню піжаму, чашку, тарілку, ложку, рушник. Я не наважувався просити більше в чужої людини. Того ж дня я зв’язалася з дочкою, яка живе в Англії. – Мамо, я думками з тобою! Тримайся! Все буде добре! – Так гірко мені ще ніколи не було!
- На Зелені Свята свекруха пішла до церкви, і попросила священика, щоб коли ми до нього прийдемо питати все про вінчання, щоб нас відмовив, бо ми ще до цього не готові, і хтозна чим наш союз ще закінчиться. Вона навіть не посоромилася це Кирилу все переповісти. – Ти глянь, яка вона худа! Ти думаєш, ця “пучка духу” зможе тобі дитину подарувати? Добре думай сину, чи тобі це потрібно!