Прийшла я вчора з трьома подругами в кав’ярню невістки, посиділи, але потім я, як то кажуть, прозріла! Я їй коли дітей погодок няньчила – оплати і грошей не просила! А в неї совісті вистачило!
Чотири роки тому, як вийшла з декрету, моя невістка відкрила власну кав’ярню в нашому місті. І я ще грошима допомагала! Я їй 50 тисяч гривень позичила тоді, згодом Настя мені їх віддала, та все ж їй не довелося платити проценти банку!
Невістка Настя у мене і гарна, і хороша, от тільки дуже собі на умі. Я це зрозуміла одразу, а потім це підтвердилося. Уявіть, коли син Рома і Настя брали квартиру, вона наполягла на шлюбній угоді! Все там у них прописано в разі розлучення.
Я такого не розумію: в сім’ї треба думати про те, як розвивати родину і наживати добро, а не як ділити нажите, якщо щось там не складеться.
Я свою думку тоді дітям сказала, але хто мене послухав! Роман просто під її дудку танцює, хоч і не визнає цього, але я ж все бачу й розумію.
Син мені тоді сказав, що у разі розірвання шлюбу квартиру отримає Настя беззаперечно, бо у них двоє дітей і вона з ними має бути забезпечена дахом над головою.
Воно то так, але мій Роман в ту квартиру грошей вклав набагато більше! Але вплинути я ні на що не змогла, вони в мене ніколи поради не запитували і не рахувалися з моєю думкою. прикро, але нічого не вдієш.
Тобто ви тепер теж маєте уявлення про те, що за людина моя невістка Настя. Вона до того ж ще й амбіційна, завжди хотіла свій бізнес.
Ну й вона таки втілила свою мрію в життя. Роман до вторгнення на заробітки їздив закордон, дав їй грошей мабуть чимало, вона хату своєї бабусі продала в селі, я 50 тисяч гривень позичила – і ось Настя власниця кав’ярні, досить величенької.
Діло в неї пішло, вона до того навчалася, вивчала всі аспекти і нюанси – тут вона молодець. Я й сама люблю до неї заходити – в її закладі гарно, затишно, смачно.
А ще якщо з якимись приятельками зустрічаюся – також завжди їх в «Зерня» веду, бо це дійсно найкраще місце в нашому місці, кавʼярня невістки навіть карантин і вторгнення витримала, що там казати.
Але кілька днів тому Настя мене дуже сильно образила. Ось що сталося.
Вирішили ми побачитися перед святами з подругами трьома, тобто всього нас прийшли четверо посидіти в «Зерня». Взяли ми каву, чізкейки, ще по одній каві.
А коли вже зібралися йти, я, як то кажуть, прозріла! В невістки совісті вистачило мені рахунок виставити! Ну й що, що це вперше за чотири роки.
Я їй коли дітей погодок няньчила – оплати і грошей не просила! А в неї совісті вистачило вимагати гроші від матері чоловіка і її подруг! Ну й що, що це вперше за чотири роки. У мене просто слів нема.
Розрахувалися ми й пішли. Більше я ні ногою в «Зерня», хоч і дуже шкода, щиро кажу. Але я людина горда.
Я навіть онуків не пішла сьогодні вітати з Миколаєм – так прикро на душі. Всім бажаю родинного затишку і взаєморозуміння!
Мені дуже цікаво почути думку збоку щодо моєї ситуації і вчинку Насті. Всім заздалегідь дякую!
Автор – Олена М., Черкаська область.
Фото – авторське.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено
