З моїм чоловіком склалася така історія, що в нього є дитина від попередніх стосунків.
З Ілоною вони навіть не були розписані. Вона спершу не сказала, що чекає дитину, а коли вже було все й так видно, заявила йому, що той має взяти її в дружини. І наголошу відразу ж на тому, що разом вони вже не були. Богдан почав в цей час зустрічатися зі мною.
Ну звісно, в нас взаємна любов, і кидати мене зарадити дитини від некоханої жінки, Богдан не став.
Словом, з того часу й почався кошмар в нашій сім’ї (ми на той час вже жили разом). Ілона ця не раз приїжджала до нас, і під вікнами вигукувала, що це несправедливо. Що вона має бути разом з цим чоловіком, а не я.
Згодом вона трішки заспокоїлася. Привела на світ дитинку, а ми з Богданом вирішили стати на рушничок щастя, щоб ніхто не смів нас розлучити.
В Ілони ж народилася дочка, яку вона назвала Златою. Богдан дав їй лише своє по батькові, а прізвище вона дала доньці своє.
Жили ми всі в одному містечку, тому час від часу зустрічалися, як би так сказати – випадково. Златка знала, що Богдан її тато, і вона не раз приходила й до нас в гості.
Коли ми з чоловіком дізналися, що в очікуванні дитинки, то дуже зраділи. Златі на той час було вже три роки.
Через дев’ять місяців на світ з’явився наш синочок, якого ми назвали Тимофійко. Чоловік був неймовірно щасливим, що має сина, продовжувача роду!
Не скажу, що ми зі Златою ладнаємо, наче подружки, але і не ворогуємо. Я дбаю про неї, займаюся, вигадую дозвілля, але полюбити… Ні, люблю я тільки свою дитину. Буває, коли ми забираємо її до себе в гості, вона не розмовляє, але за кілька годин або наступного дня не відлипає від мене. Нашого Тимофійка вона довгий час не любила і ревнувала сильно, але зараз уже грає з ним.
У цій ситуації мене найбільше дратує свекруха. Помітно, що вона любить Златку більше, ніж нашого Тимофійка. Та коли справа стосується виховання, багато розбіжностей. Як займатися з дівчинкою, так одразу я, а як сказала, що йти до першого класу у 8 років – це пізно, так одразу у відповідь: “У тебе є син, от і вирішуй, хай хоч у 5 років до школи йде”.
Прикро мені з цього приводу.
Вона наче мене звинувачує в тому, що я розбила їх з Ілоною стосунки. Але ж це неправда. Вони разом вже не були.
Ну а те, що при надії вона опинилася, це ж її проблеми.
Хіба ж ні? Що скажете з цього приводу?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
