– Привіт, Антоніно! Мене звати Жанна. У нас з Володимиром відносини, вже давно, не тримайте його, будь ласка, він хоче піти до мене!
Голос у слухавці, який чула Антоніна, був досить молодим. Так значить та вертихвістка, з якої жінка якось побачила свого чоловіка в магазині зовсім і не «дочка одного» була… хоча, може і дочка, але у них «відносини»!
Антоніна навіть і не знайшла що відповісти на таке відверту заяву, просто зітхнула і поклала трубку.
В голові крутився рій думок, факти складалися в певний ланцюжок і підтверджували підозри про те, що у Володимира, з яким вони прожили більше чверть століття в шлюбі, є інша жінка…
Під час вечері Антоніна так, про між іншим, розповіла чоловікові про ранковий дзвінок. Той поперхнувся, відклав ложку і почав щось бурмотіти в своє виправдання. Антоніна не кричала, не плакала, а просто спокійно спостерігала за Володимиром, їй було цікаво, чим же закінчиться все.
А закінчилося воно тим, що після нетривалих пояснень, чоловік зібрав деякі речі і пішов… напевно, до неї…
Чесно кажучи, Антоніна не очікувала, що він зробить це так відразу. Від цього було ще болючіше. Залишившись одною, жінка, нарешті то, змогла дати волю сльозам …
Суперниця Жанна була, дійсно, набагато молодша Володимира, на цілих дванадцять років, їй було всього 38. У Антоніни не вкладалося в голові, навіщо досить молодій жінці потрібен п’ятдесятирічний чоловік та ще й одружений? Не багач, не особливо видатної зовнішності… Загадка!
Найчастіше, на такі відносини йдуть жінки невпевнені в собі. Так, саме так, можна охарактеризувати дамочок близько 40, які намагаються налагодити життя з чоловіками віку 50+.
На тлі партнера жінка відчуває себе молодою і красивою. Завоювати в цьому віці старшого чоловіка легше, ніж ровесника.
Самоствердитися легко за рахунок того, що «поцупила» перевіреного і сімейного. Позначається досвід минулих невдалих романів або їх відсутність.
А тут простіше, не розлучений, тому і заміж не пропонує.
Загалом, для суперниці все легко і просто в цій ситуації, а ось дружині… а що дружині? Відпустити і змиритися! Принаймні так, швидше за все, думала Жанна, коли дзвонила Антоніні…
Проплакавши з тиждень, Антоніна стала налаштовувати себе на нове життя. Синові поки розповідати не стала, він в іншому місті живе, не хотілося турбувати, адже роботу кине, приїде з батьком розбиратися і маму втішати.
Вже, начебто, і легше стало майже через місяць, як раптом Володимир додому заявився, знову душу розворушив. Сам речі свої по квартирі збирає, а при цьому все життя спільне згадує, промовляє всі випадки, та не погані моменти, а хороші. Ходить, не поспішає, як ніби чекає, що Антоніна залишитися йому запропонує…
І повторяться таке стало мало не щотижня: то віддай йому оту рамочку, то приніс назад ось цю скриньку… Все нерви Антоніні потріпав… В останній раз вона навіть двері не стала відкривати, так Володимир сказав, що поговорити дуже треба, довелося.
Зізнався, що погано йому там, не комфортно, незатишно, додому тягне… Як так то? Куди любов поділася?
Життя з молодою жінкою виявилася складним для чоловіка. Крім любовних відносин, у них не було нічого спільного, а це важливо для спільного життя. А «вибудовувати» все це з нуля дуже складно і довго. Та й чи потрібно?
Набагато простіше спробувати повернутися туди, де все звично і знайомо до дрібниць, де людина знає тебе, і ти знаєш його від і до. Але от питання: чи потрібен ти тепер цій людині?
Антоніна не змогла прийняти Володимира назад. Але він так і намагається повернутися, регулярно до колишньої дружини!
Фото – ілюстративне.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
