Приїхали ми пожити до свекрів з під-Києва на Закарпаття. Але мама мого чоловіка не виявилася тою привітною газдинею, як тут більшість жінок. Вона геть інша! Заздрість свекрухи стала для мене цілковитою несподіванкою.
Взагалі не новина, що заздрість, особливо жіноча, може принести чимало бід. У мене була подруга, яка заздрила моєму влаштованому життю в батьківському домі, потім вищій освіті, а потім вдалому заміжжю. Але сама вона нічого не робила, щоб досягти хоч якогось успіху у житті!
Я можу її зрозуміти, адже я єдина дочка забезпечених батьків, які свого часу ризикнули, продали квартиру та вклали гроші у квітковий бізнес. Я на той момент тільки пішла до першого класу, і ми переїхали жити до маминих батьків у двокімнатну квартиру.
Було тісно, незручно, але всі сподівалися й вірили, що це тимчасово. Дідусь із бабусею підтримали моїх тата та маму, інакше нічого б не вийшло у них. І за п’ять років ми вже жили у своїй квартирі, тато купив машину.
Мені, поки я зростала, ні в чому не було відмови, у розумних межах, звичайно.
Батьки подруги могли зробити так само, але вважали за краще працювати за копійки, аби не напружуватися і не докладати зусиль. У сім’ї у подруги троє дітей, яким вони нічого не дали, навіть освіті, всім довелося після школи йти заробляти на життя.
Я багато разів говорила Олі, щоб вона сама прагнула кращого життя, а не пливла за течією, як її мати. Але вона тільки відповідала: “Тобі добре, за тебе все вирішують батьки, все оплачують”.
Достукатися до подруги я не змогла, зрозуміла, що людині так зручно – нити, нічого не робити та заздрити іншим, вважаючи себе нещасною.
Але якщо подругу я ще можу зрозуміти, то заздрість свекрухи стала для мене повною несподіванкою!
Отже, як я вже сказала, зараз ми тимчасово живемо у свекрів на Закарпатті, поки будівельники відновлюють наш будинок в Ірпені.
Почалося з того, що вона одного разу, ніби поміж слів, обронила: «Твоя мати з таким чоловіком королева, спробувала б вона, як я, виростити дитину з чоловіком, у якого немає постійної роботи, тільки так, підробітки на лісопилці».
Треба сказати, що свекруха вийшла заміж дуже рано, не роздивилася гарно ледачкуватого чоловіка, який любить міцненькі напої і скакати у гречку.
Але за цей час вона давно могла розлучилася, теж могла вдало вийти заміж і жити, як королева. Або знайти іншу роботу, підштовхнути свекра теж взятися за розум. Та людина може все змінити у своєму житті! Щоправда, для цього потрібно докласти зусиль, а багато хто чекає на манну небесну, а потім заздрить.
Я побачила, що я та мої батьки викликають неприязнь у свекрухи лише через матеріальне благополуччя. Варто мамі чоловіка дізнатися, що мама та тато поїхали на відпочинок, відразу: «перепрацювалися сильно, грошей нікуди подіти, от і відпочивають по два рази на рік».
Мені дуже неприємно чути все це, але якщо я починаю заперечувати, вона ображається. Ми тепер просто приховуємо навіть наші з чоловіком покупки, не кажемо, що робимо ремонт ще кращий, ніж у нас був раніше. Знаємо, що не зрадіє. Жду не дочекаюся, коли зможемо повернутися додому.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.
