fbpx

Приїхав до нас якось тато чоловіка дядько Степан, прижився, сподобалося йому. Звичайно, я готую-годую. А як йому тепер делікатно на двері вказати? У нас же своя родина, як не як. Ну так, мешкаємо ми у квартирі чоловіка

З Миколою ми вже більше 5-ти років разом, є маленька дитина, синочок Іванко. Відносини добрі, довірчі, кохаємо і оважаємо одне одного. Живемо у його квартирі. Чоловік – єдиний син у сім’ї. Його мати рано відлетіла за обрій, виховував Колю сам  батько. У свекра є своя квартира, але він її віддав в оренду  і «тимчасово» переїхав до нас.

Тато чоловіка, дядько Степан, прижився у нас, сподобалося йому. Звичайно, я готую-годую. А як йому тепер делікатно на двері вказати? У нас же своя родина, як не як. Ну так, мешкаємо ми у квартирі чоловіка, то що тепер? У нас двокімнатна оселя, дитина зараз з нами у кімнаті, поки дідусь Іванкову спальню зайняв.

За ці чотири місяці мої взаємини з чоловіком помітно погіршилися. Справа у тому, що дядько Степан поводиться, як типова свекруха: втручається у спілкування з дитиною, наводить свої порядки тощо.

Понад місяць тому його квартира звільнилася. Але розпочалися відмовки, свекор весь час щось вигадує, аби не їхати. Чоловік вважає, що наш обов’язок підтримати батька. На мої аргументи, що немає потреби жити разом і питання з квартирою вирішено, каже, що не хоче тиснути на нього, що це не по-синівськи.

Мене такий підхід не влаштовує. Все незрозуміло. Чоловік мені висловлює, що я не гостинна, що не можу почекати. У результаті в сім’ї постійно якісь суперечки, які чує і бачить Іванко. так хвилююся, що все це затягнеться. Допоможіть, будь ласка, розібратися, буду рада будь-яким порадам.

Анастасія, 34 роки

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

You cannot copy content of this page