fbpx

Психолог зруйнував нашу родину. Уже в цей вечір він допомагав мені шукати квартиру для переїзду. Через три доби я вже сиділа на валізах в порожній скромній однокімнатній квартирці. Три роки заміжжя просто викинуті на смітник і все тому, що я відправила чоловіка до психолога… Найтупіше моє рішення в житті

Сашко був не таким прекрасним, як пишуть в книгах або знімають в кіно. Він мав масу недоліків, з якими я змирилася. Адже життя не кінокартина, тут доводиться йти на компроміси, щоб створити і зберегти сім’ю.

Сашко випивав трохи по вихідним, любив запрошувати друзів додому для перегляду футбольних матчів або боксу. Я не була проти, врешті-решт, я завжди могла знайти собі заняття до душі. Ми жили в його трикімнатній квартирі в центрі міста, яка дісталася йому від матері. Дітей не було, але ми планували обзавестися малюком в наступному році.Ми вирішили, що краще зараз підкопити грошей для цього і тільки потім вирішуватися на щось серйозне.

Але, як я стала помічати, футбол і друзі йому важливіші за мене. Наші відносини ставали холоднішими.

Сашко все частіше став затримуватися на роботі, зустрічатися з друзями і менше часу проводити зі мною.

Наше спільне життя стало прісним і нудним, хоча я вкрай винахідлива, але його мої ідеї перестали надихати.

Намагалася поговорити з чоловіком про наші відносини, але він не хотів йти на контакт і або злився, або влаштовував скандал, або просто йшов. Я зневірилася що-небудь змінити.

Одного разу в соціальній мережі мені висвітилася реклама психолога і я записала нас з чоловіком на прийом.

Психолог подзвонив і поговорив зі мною, а потім запропонував скасувати парний сеанс і прийти для початку тільки чоловікові. Я погодилася, не бачачи в цьому нічого підозрілого. Ось тільки залишилося вмовити Сашка.

Мій чоловік навідріз відмовився йти, як би я не вмовляла. Але потім я запропонувала угоду. Він йде до психолога на три сеанси, і якщо не сподобається – може піти. А я дозволяю йому зустрічатися з друзями на нашій квартирі тричі на тиждень протягом усього місяця, і вони можуть хоч пити, хоч кричати – що завгодно!

Олег подумав і погодився.

Ніяких позитивних результатів після першого сеансу я не помітила, але він прийшов цілком спокійним. Я очікувала, що він відмовиться від нашої угоди і захоче кинути відвідування. Після другого сеансу ми навіть поговорили про наші відносини, він став трішки м’якшим і навіть розповів про проблеми на роботі, де його можуть звільнити.

Після третього сеансу мій Сашко навіть знову почав посміхатися і бачити в житті не тільки погане, а й хороші сторони. Зустрічі з друзями він скоротив і навіть погодився продовжити терапію. Ми почали спілкуватися разом з приводу відносин і перестали лаятися. Я повірила, що наше з ним сімейне життя може налагодитися і все прийде в норму. Але я дуже помилялася.

Після п’ятого відвідування мій чоловік прийшов додому, посадив мене на диван, взяв за руки і сказав, що прийняв рішення про розлучення. Шкода, що не можна описати мої відчуття матом, але я в житті не була ніколи така зла, як в той момент. Все ж тільки почало налагоджуватися, яке розлучення?

Але він був непохитний, говорив, що вдячний мені за те, що я відправила його до психолога. Ось в цей момент я пошкодувала про власне рішення. Він продовжував говорити, що все зрозумів і більше не хоче цих відносин, він втомився і взагалі більше мене не любить, але я була прекрасною дружиною.

Мої брови піднімалися все вище і якби справа відбувалася в диснеївському мультику, то вони б пробили стелю в нашій вітальні. Він також запропонував мені дати грошей на перший час, якщо вже він прийняв таке рішення.

Уже в цей вечір він допомагав мені шукати квартиру для переїзду. Через три доби я вже сиділа на валізах в порожній скромній однокімнатній квартирці. Три роки заміжжя просто викинуті на смітник і все тому, що я відправила чоловіка до психолога… Найтупіше моє рішення в житті. Але вже змінити нічого не можна.

Через місяць я вже сприймала ситуацію інакше і навіть була вдячна тій жінці.

Можливо, Сашко дійсно був нещасливий зі мною і йому тепер набагато краще. Тільки чи варто говорити, як я пережила все це…

Пройшов місяць, і я вже встигла змінити прізвище на дівоче, змінити роботу, але про нові стосунки навіть не думаю. Все ще люблю Сашка, навіть з усіма його недоліками. Хоч він уже і живе з іншою дівчиною, якій ледь виповнилося 18. Молодість підкуповує, коли тобі самому трохи за тридцять. Але я вже ні в чому його не звинувачую, краще вже так, ніж жити нещасним з нелюбою жінкою заради дітей або комфорту…

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page