fbpx

Раніше на дачі була лише ділянка, але з часом тато збудував невеличкий будиночок. Власне через мою певну любов він і возив туди нас з сестрою. Юля старша від мене на чотирнадцять років. І я пообіцяла собі, що ніколи не буду брати з неї приклад. З часом я лише підтвердила свою “теорію”

Раніше на дачі була лише ділянка, але з часом тато збудував невеличкий будиночок. Власне через мою певну любов він і возив туди нас з сестрою. Юля старша від мене на чотирнадцять років. І я пообіцяла собі, що ніколи не буду брати з неї приклад. З часом я лише підтвердила свою “теорію”

Щастя за гроші не купити, воно приходить зсередини. Найголовніше в житті – займатися улюбленою справою. Сьогодні ми пропонуємо вам історію, яка вчить вас жити своїм життям тут і зараз.

Моя сестра (на 14 років старша за мене) завжди сперечалася зі мною, коли я їла малину з куща, завжди казала, що малина для варення. – Скоро зима, і побачиш, яке домашнє варення з малини вийде, – говорила вона.

Вона чомусь не розуміла, що їсти прямо з куща приносить мені неабияке задоволення. Власне, нічого не можна було їсти, навіть полуницю, бо з неї теж варять варення, і навіть огірки, бо їх теж треба засолити на зиму.

Будинок був у тата на дачі, він його купив, але він не дуже любив тут їздити, ми тільки через мене і їздили, адже дитині потрібно свіже повітря. Батько виходив на подвір’я лише насолодитися тишею і свіжим повітрям, він теж не дуже любив варення, соління та інші овочі.

Через те, що я хотіла їсти малину з куща, батько і їздив з нами на дачу, але ми з сестрою постійно сварилися. Моя сестра завжди засмучувалася, коли бачила, що я їм фрукти, які вона хотіла прибрати на зиму, вона не жила сьогоденням, у неї завжди були плани на далеке майбутнє.

Чогось їй бракувало, здатності бути щасливою сьогодні. Їй потрібно було відкласти це, щоб завжди було щось, до чого вона могла б дотягнутися в той особливий момент, коли вона могла б дозволити собі бути трохи щасливою. І найголовніше для неї було не дати іншим бути щасливими.

З дитинства я знала, що не хочу бути такою, як вона, коли виросту. Я хочу бути щасливою і в сьогоденні, а не тільки думати про майбутнє. Я не хочу постійно сваритися з рідними через дрібниці.

Був період у моєму житті, коли в мене була депресія, тоді я завжди думала, що колись буду щаслива, але не зараз. Мені завжди потрібна була дуже вагома причина, щоб бути щасливою.

Коли я була в депресії, я боялася літати, а потім дізналася, що мені потрібно знову це зробити, мою фобію було важко подолати завдяки звичці.

Одного разу я сіла на своє місце в літаку, потім подивився у вікно і зрозуміла, що я зовсім не боюся ні літати, ні падати літака, тому що я щаслива. У мене немає причин хвилюватися.

Читайте також: Мама знала, що на вихідні я приїду до неї в село, тому наготувала різної смакоти і мої улюблені вареники. Вона бігала довкола мене і старалася у всьому догодити. Мене ж в свою чергу від села “нудило”, і я рахувала години, щоб покинути ці стіни. Перед від’їздом мама заклала весь багажник продуктами, а коли я виїжджала, то перехрестила мене на дорогу. Ближче вечора пролунав дзвінок

Я не написала роман, я не отримала премію, я не винайшла чудодійний препарат, але я щаслива.

Я щаслива і мені добре, я люблю життя. Я їм малину з куща і лечу у відпустку не тому, що у мене багато грошей, а тому, що я хочу.

Правда в тому, що коли ти щаслива, ти не боїшся нічого…

Погоджуєтесь з моєю думкою?

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page