fbpx

Раптом тітка Світлана продала ту стару квартиру і зараз нову вирішила купити. Хоча й дивно, що все так тихцем. Тепер дуже прикро, що нашу доброту так використовували. Але вона нас прямо здивувала. – А що такого? Я у вас нічого не випрошувала, а якщо дають, то треба брати. Я не вкрала, квартиру купую доці за свої гроші, відкладала скільки років, ось накопичила

Перестали ми всією родиною спілкуватися з молодшою ​​маминої сестрою, нашою тіткою Світланою. Виявилося, що вона просто нахабно використовувала нашу доброту і чуйність, витягаючи з нас допомогу, хоча знала, що у нас у всіх не найкраще фінансове становище.

Мамина молодша сестра Світлана завжди спілкувалася нормально з усією ріднею. Але постійно у неї було все не слава богу. Вона ніби як і не скаржиться, не вимагає, але зрозуміло, що потрібно допомогти. Адже сім’я на те і потрібна, щоб люди допомагали і підтримували рідню без прохань і якихось зобов’язань. Тепер дуже прикро, що нашу доброту так використовували.

Тітка сама ростила донечку. Чоловік пішов від Світлани, коли дівчинці було близько десяти років. Раніше ми думали, що це чоловік там такий нехороший, а зараз здається, що він просто знав тітоньку краще, ніж ми…

Звичайно, матір-одиначку завжди намагалися виручити і підтримати. Купували речі їй і її дочці, дарували гарні подарунки на всі свята, намагалися запрошувати з собою на всякі гуляння. Грошей, звісно, ​​з неї ніхто не брав. Мама у мене педагог з англійської мови, а батько – з математики, звичайно ж з племінницею займалися безкоштовно, хоча вони досить затребувані репетитори, у них вільних годин було раз-два та й усе.

– Ой, спасибі, так незручно, може я можу чимось допомогти? Зарплату отримаю, я віддам, – примовляла тітка, але все тільки відмахувалися, мовляв, що ти там віддаси, живи. Зараз віддаси, завтра знову позичати прийдеш.

З тіткою ділилися продуктами, одягом, побутовою технікою, невеликою сумою “в борг до зарплати”. Нас в сім’ї досить багато, тому коли кожен чимось допомагає, це досить відчутно. Тітці постійно допомагали мої батьки, їхня з мамою найстраша сестра, я з чоловіком, сестра з чоловіком, брат з дружиною… І все робилося від чистого серця, задаром.

Потім у Світлани вдома стався потоп. У сусідів зверху була пожежа, поки її гасили, всю квартиру тітки геть залили. Жити в цій квартирі, зрозуміло, було неможливо. У тата була спадкова квартира, яку вони в оренду віддавали, так тато попросив мешканців з’їхати, навіть повернув гроші за ті два тижні, що мешканці прожили, ніби як неустойка з його боку. А потім впустив туди Світлану з дочкою. Безкоштовно, звичайно ж.

Всі розуміли, що ремонт у тітки будемо робити всією гурьбою. Вже радилися, прикидали, хто що може зробити сам, що можна зробити зі знижкою через знайомих, а що – тільки наймані фахівці. Не поспішала з ремонтом тільки сама тітка Світлана. Вона пояснила, що квартирі треба просохнути, потім вигребти весь непотріб, який раніше був обстановкою, а тільки потім ремонт робити. Плюс, там почалася якась тяганина зі страховою, оскільки у сусідів квартира була застрахована.

Ну, ми від цієї теми відійшли тимчасово. У всіх свої справи-турботи, коли прийде час, нас покличуть. Так минуло більше року. Тема кілька разів піднімалася, але тітка дуже правдоподібно розповідала про проблеми зі страховкою, з судами, мовляв, поки чіпати нічого не можна. Та й по страховці цим повинні будуть займатися сусіди. І ми розвісили вуха і їй вірили.

– Якщо я приношу незручності, то я з’їду, тільки скажіть, – говорила вона, але її, звичайно, ніхто нікуди не гнав. Куди вона зі своєю зарплатою і дитиною з’їде?

Яким же сюрпризом для нас стала інформація, що тітонька квартирку собі купує в новобудові з ремонтом. Причому дізналися ми про це випадково від дружини брата. Вона раніше працювала в іншій компанії, а буквально два тижні тому перейшла в агентство нерухомості. Ось сиділа вона, друкувала договір за зразком, а там раптово – знайоме прізвище.

В першу чергу вона розповіла про це чоловікові. Брат їй спочатку не повірив, мовляв, які квартири, тітка джинси собі раз на рік купує. Але попросив уточнити у ріелтора, який з нею працює.

Той спочатку насторожився, чого це його про клієнта розпитують, а як дізнався, що родичка, розслабився. Навіть поскаржився трохи, що клієнтка примхлива, мовляв, півроку йому вже голову морочить, то хочу, то не хочу, то передумала. Швидше б, каже, закрити цей проект і забути.

Коли про це дізнався брат, він розповів про усе нам. На сімейній раді було вирішено не гарячкувати, а з’ясувати, що відбувається. Раптом тітка Світлана продала ту стару квартиру і зараз нову вирішила купити? Хоча й дивно, що все так тихцем.

Але ні, нічого вона не продавала. Виявилося, що давно вже в її квартирі сусіди зробили ремонт, ніяких розбирань і судів зі страховою не було. А в квартирі зараз живуть мешканці, тітка Світлана її здає в оренду вже майже рік. Уявляєте? Сама прибідняється і живе безкоштовно у квартирімоїх  батьків, які втратили через неї дохід, а свою квартиру в оренду. Ще й обманює в очі. Всю цю цінну інформацію ми отримали від сусідів тітки по старій квартирі.

Само собою, з такими новинами ми одразу вирушили до тітки, запитань до Світлани було дуже багато. Але вона нас прямо здивувала.

– А що такого? Я у вас нічого не випрошувала, а якщо дають, то треба брати. Я не вкрала, квартиру купую доці за свої гроші, відкладала скільки років, ось накопичила. Не розумію, чого ви так розсердився, – спокійно сказав вона, ніби так і має бути.

Добре влаштувалася, грала в бідну матір-одиначку, яка останню скибочку хліба без солі доїдає, її всієї сім’єю утримвали у збиток собі, а вона економила. І винною себе абсолютно не відчуває!

– Давай, збирай речі і йди до себе в квартиру. Досить, надопомагалися, – сказав батько, вказуючи на двері.

– Я не можу, у мене договір з мешканцями, почекайте до кінця місяця, яка вам різниця?

– Нічого-нічого, я заради тебе виселив мешканців, і ти вже якось розберешся, явно не пропадеш з твоєю винахідливістю. Термін тобі до завтра, – стояв на своєму батько. Ми пішли.

З часу тієї історії спливло вже кілька місяців, а ми все одно відчуваємо себе якось брудно. Тітка Світлана всім дзвонить, намагається робити вигляд, що нічого не сталося, але щось з нею ніхто не хоче спілкуватися. Ніби як нічого протизаконного вона дійсно і не зробила, але в родині так не роблять, я вважаю. Дуже неприємний осад лишився на душі. Я точно як раніше з нею спілкуватия не зможу.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page