fbpx

Раз свекруха зібралася жити в моєму будинку – нехай відпрацьовує. Або вони думали, що я буду вечорами приходити втомлена з роботи і їх всіх обходити? Розбіглася!

Свекруха зі своєю дочкою обібрали мене самим безсовісним чином, при повній підтримці мого чоловіка. Вони позбавили майбутнього мене і моїх дітей.

Мій чоловік був класичною «дійною коровою» для своїх родичок-нероба. Цілими днями вони тільки те й робили, що дзвонили:

– Ой, Дімочка, за квартиру заплатити нічим.

– Дімочка, у нас їсти нічого.

– Синочку, у мене навіть на бензин немає, не знаю що мені робити. Виручи, а?

– Дімочка, ми з твоєю сестрою хочемо в театр, нам потрібні квитки.

І мій Дімочка на першу вимогу нісся до улюблених матусі і сестриці з грошима. Подібні витрати не були критичними для нашої сім’ї, поки у чоловіка була хороша робота з пристойною зарплатою.

Коли чоловіка скоротили, я була в другому декреті. Пошуки нової роботи у чоловіка затягнулися на довгий термін. Звиклий до гарної зарплати, він вернув морду від пропонованих низькооплачуваних, на його думку, вакансій.

Статут пояснювати чоловікові, що від сидіння вдома на дивані – гроші точно не з’являться, я залишила чоловіка вдома з дітьми, а сама вийшла на роботу.

Не встигла я відпрацювати тиждень, як свекруха з донькою стали надзвонювати мені зі своїми фінансовими проханнями. До їх велике розчарування, я – не мій чоловік. Я просто їм відмовила, порадивши влаштуватися на роботу, а не шукати зручну шию, на яку можна сісти і звісити ніжки.

Природно, розгнівані жінки подзвонили Дімі, щоб поскаржитися на його безсовісно жадібну дружину. Вони і підкинули моєму чоловікові ідею, де можна взяти гроші навіть не напружуючись.

Увечері вдома мене чекало поповнення сімейства: свекруха і сестра Діми переїхали до нас, здавши свою квартиру. Нікому з них навіть в голову не могло прийти хоча б мене попередити.

– О, з’явилася. Вечеряти коли будемо? – з порога налетіла на мене свекруха.

– Мила, не сварися. Вони до нас ненадовго. У них – важка ситуація. Адже ми не залишимо їх в біді? – чоловік забрав у мене пальто і додав. – А дійсно, вечеря коли?

Я зайшла на кухню, мене там чекала картина маслом: порожні каструлі, гора немитого посуду, що не витертий стіл і, як вишенька на торті, діти, перемазані з ніг до голови шоколадом. Я навіть не стала розбиратися, хто дав шоколад однорічній дитині, під роздачу потрапили всі.

Сестра чоловіка вирушила мити посуд, а свекруха – чистити картоплю. Я не наймалася годувати ще й цих ледарів. Раз свекруха зібралася жити в моєму будинку – нехай відпрацьовує. Або вони думали, що я буду вечорами приходити втомлена з роботи і їх всіх обходити? Розбіглася.

З’їжджати вони не поспішали – грошей за оренду їхні квартири їм вистачало всього на тиждень, потім вони приймалися жебракувати у мене. Мої відмови приводили рідню чоловіка в сказ, і все частіше під дахом мого будинку звучала лайка.

Настав мій день народження. Свекруха крізь зуби процідила привітання, а її дочка взагалі мене проігнорувала. Вирішивши не псувати собі свято, ми з чоловіком і дітьми поїхали святкувати до моїх батьків. Мама зробила мені подарунок – теплий светр, зв’язаний нею власними руками і лотерейний квиток.

Мене з дитинства вабила магія лотереї: сидячи у тата на колінах, я закреслює збіглися циферки і мріяла, що коли-небудь, коли я виросту, обов’язково виграю. Моя старша донька добре знала цифри, я посадила її до себе на коліна, пояснила правила і ми стали дивитися трансляцію.

– Мамо! Ми виграли, мамо! Ура! – на радісні верески дочки збіглася вся сім’я.

Чоловік не вірив власним очам, а свекруха єхидно прокоментувала:

– Впевнена, ви там помилилися або наплутали. Так що, рано радієте.

Я перевірила квиток ще раз – все збіглося, ми і правда виграли. Всю ніч я мріяла, як переведу дочку в хорошу школу, віддам меншого в приватний садок, оплачу їм кращий інститут, коли вони виростуть. З такими думками я і заснула.

Коли я прокинулася – в будинку була тиша. Не було ні свекрухи, ні її дочки, ні їх частини речей. А ще не було документів чоловіка і щасливого лотерейного квитка. Вони мене обікрали і втекли. Вони позбавили майбутнього мене з дітьми і втекли.

З того часу пройшло кілька років. Я одна виховую двох дітей, благо хоч квартира є у власності. А колишній чоловік з матусею і сестрою промотали мій виграш: розваги, безмірна випивка, машини, квартири, відпустки.

З вкрадених у мене грошей, вони не купили моїм дітям навіть цукерку. Крім пішов крізь пальці багатства, на сім’ю колишнього чоловіка, впала і купа неприємностей: колишня свекруха проходить курс лікування від залежності, у її дочки народився дитина, а колишнього чоловіка серйозні проблеми з печінкою.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page