Так склалось моє життя, що з чоловіком я розлучилась і своїх дітей сина Андрія і дочку Ірину я виховувала сама.
Звісно, що без підтримки своїх батьків, я б не в поралась. Тому щиро дякую їм за те, що допомагали мені в важкі хвилини і не дали мені впасти духом.
Діти мої, це моя гордість. Навіть коли вони були вже школярами, ми завжди спали разом в одному великому ліжку.
Так мені хотілось, адже відчувала від них тепло і як би це не звучало дивно – підтримку. Часто згадуємо такі моменти як я хропіла в ночі, а вони по черзі мене штовхали, щоб не заважала їм спати.
Такими відносинами як у мене з дітьми, мало хто може похвалитись. Про те я почувала себе щасливою мамою.
Та діти мої подорослішали пішли здобувати освіту, я завжди на вихідні чекала їх з нетерпінням. Невдовзі дочка вийшла заміж, зять мій з іншої області і забрав дочку жити до себе.
Звісно, я була тільки рада, що так склались обставини. Адже рано чи пізно хтось мав піти жити окремо. А я завжди хотіла, щоб мій син був поряд.
Мій мужчина, моя опора і гордість. Син завжди краще зятя. Та й руки в нього золоті, так як в його батька. За що не візьметься все вміє зробити.
В цьому році син мені повідомив, що закохався і хоче одружитися. Дівчина сільська, коли син привів її до мене на знайомство, мені вона навіть дуже сподобалась. Тихенька, скромна і працьовита.
Ось, подумала я, буде мені допомога. А то я в селі з тою господаркою геть зашиваюсь. А так згодом обов’язки можна буде розділити навпіл. Звісно, що жити вони мали лише в мене, тут і варіантів не могло бути, адже син маму саму не залишив би ніколи.
Напочатку наче все було добре. Я звільнила сину з невісткою найбільшу кімнату і ліжко наше на якому я спала зі своїми діточками.
Та вже через пів року, почала відчувати страшну ревність до невістки. А все почалось з того, що син купив їй чоботи на зиму, в яких вона щаслива бігала по хаті – хвалилася!
Я в цей момент згадувала, як раніше він мені робив такі покупки і я була така щаслива. То вони разом дивляться фільм. То кудись поїхали.
А я постійно відчуваю, що невістка відбирає в мене найдорожче, це любов мого сина. Якою я живилася всі ці роки, яка мене гріла і давала сили жити далі.
Для свого синочка я завжди старалась готувати найкраще, завжди хвалила його за виконану роботу. Він біля мене почувався королем, адже таким для мене і є.
Чого не можу сказати про невістку. Ця не особливо догоджає Андрію. Деколи бачу навіть на кухні, як він готує для неї чай чи бутерброд.
А ще в суботу при генеральному прибиранні допомагає їй пилососити. Та хіба ж це заняття для мужчини. Звісно що довго я мовчати на це не буду.
Свого сина я не дам взяти під ноги. В моєму домі невістка буде жити за моїми правилами. А як не сподобається, то мій син знайде кращу. І поки ще у них не має дітей, то чим швидше я займусь її вихованням, тим краще.
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
