Річ, яку я позичила Оленці, була мені дуже необхідна цими вихідними, адже вона мала допомогти мені у вирішенні вкрай важливої справи, що стосується роботи. Я звичайно пояснила подрузі ситуацію, але вона чомусь сприйняла це так, що я пожаліла для неї і все вигадала. Коли я зустріла Оленку, то почула від неї стільки огидних слів, що просто темніло в очах. Та ввечері мене осінило!
“Як добре що ти в мене є”. Зовсім недавно я почула такі слова від своєї найкращої подруги Оленки.
З моєю подругою Оленкою ми дружимо вже близько 16 років. Це сталося через рік після того, як я переїхала жити до чоловіка після того, як ми стали на рушничок щастя.
Оленка працює вчителем української мови, завжди привітна і доброзичлива, з гарним почуттям гумору і добрим серцем, тому я відразу відчула, що з нею мені буде комфортно і легко товаришувати. Діти у нас приблизно одного віку є багато спільних тем для обговорення.
Навіть і не згадаю, щоб ми коли небуть так сварилися, а все через дрібничку, чи звичайне непорозуміння між нами.
Дрібничка не дрібничка, але річ, яку я позичила Оленці, була дуже мені необхідна цими вихідними, адже вона мала допомогти мені у вирішенні вкрай важливої справи, що стосується моєї роботи.
Я звичайно пояснила подрузі ситуацію, яка склалася і що річ потрібна мені на завтра, але вона чомусь сприйняла це так, що я пожаліла для неї і вигадала сама цю ситуацію.
Звісно мене це дуже засмутило і я не могла зрозуміти чому вона так зі мною вчинила.
Насправді моя подруга одумалась, і справи я свої вирішила. Вже наступного дня ідучи дорогою я зустрічаю Оленку і розумію, що вона не хоче зі мною навіть розмовляти, я не розумію чому, адже я все їй пояснила так, я воно є насправді.
Але моя подруга вирішила, що не такою й важливою була для мене ця річ, наговорила мені дуже багато неприємних слів, що нам не варто і надалі продовжувати наші дружні стосунки, що ми ніякі не подруги і вона не може на мене розраховувати…
Як? Як так можна? Адже я завжди біжу на перший поклик. Як потрібно то підтримаю в будь-який спосіб, чому вона так зі мною вчинила?
В той момент я сказала собі – потрібно зупинитися…
З моєю подругою щось не те, я знаю її багато років, з нею щось трапилось, а я просто попала під гарячу руку. Прийшовши додому я багато роздумувала над цією ситуацією, ніяка робота мене не бралася, в голові сиділо питання, що з моєю подругою коїться?
На дворі вже вечоріло, а я розуміла що ці думки не дадуть мені заснути, тому я вирішила піти до неї додому і все обговорити.
І це було найправильнішим моїм рішенням, адже в цей вечір ми помирилися, міцно обіймаючи одна одну.
Я дізналась що у неї були неприємності на роботі і це дуже вплинуло на її поведінку. Вона зізналась що розуміла що чинить зі мною неправильно але не могла зупинитись.
А ще зізналась що я для неї дуже близька і рідна людина і вона не уявляє своє життя без мене. І що я дуже мудра жінка, адже попри те, що я сама мала образитись на неї і розпалити конфлікт ще сильніше, я знайшла в собі сили і мудрість зробити крок на зустріч нашій дружбі.
Тепер у нас з Оленкою ще міцніші стосунки і ми ще більше зрозуміли, що не хочемо втрачати одна одну.
Автор – Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua