fbpx
життєві історії
Рідна сестра додала мене до чорного списку, а коли ми з донечкою постукали у їхї двері у Кракові, не відчинила. А все через те, що батьки вирішили купити мені квартиру

Розкажу, як є.

Мене дуже засмучує той факт, що я вже півроку не спілкуюсь із сестрою. А все через якусь дрібницю. Моя сестра кілька років тому переїхала у Краків, поїхала на заробітки й залишилася.

Але увесь час ми якось спілкувалися, хоч Ірина і не завжди відповідала на телефонні дзвінки.

Раніше стосунки між нами  були дружнімими – до того дня, коли батьки вирішили подарувати мені, молодшій, вартиру.

Ірина завжди була для мене прикладом для наслідування. У нас з нею різниця у віці невелика, лише 3 роки.

Я завжди хотіла бути схожою на сестру. У дитинстві ми були дуже близькі, сестра завжди була моєю найкращою подругою.

А тепер вона зі мною не спілкується. Мені важко з цим змиритися, адже я завжди ділилася з Іринкою своїми секретами, тільки з нею я могла поговорити.

Зараз Ірина не відповідає на мої повідомлення, пропускає дзвінки. а коли ми у березні з дочкою поїхали до неї в Краків у надії, що вона прихистить нас, Іра взагалі не відкрила двері, хоча була вдома – нам сусідка її сказала.

Ми пожили в Польщі два місяці і повернулися додому, у своє житло.

Якось недавно я зателефонувала Ірині із чужого номера, вона відповіла, але ми так і не змогли нормально поговорити.

Ми з батьками живемо у маленькому містечку. Ірина раніше завжди часто дзвонила мамі, питала, як у нас справи.

Я вийшла заміж чотири роки тому. Тоді сестра приїхала привітати мене. Вона незаміжня, але досягла успіху в роботі. Зараз вона виплачує іпотеку за квартиру у Кракові, мешкає у своїй великій квартирі сама. І начебто всім задоволена.

Але коли я розповіла, що батьки купують мені квартиру, Ірина перестала спілкуватися зі мною.

Зараз я чекаю другу дитину, ми з чоловіком жили на орендованій квартирі, і це обходиться нам дуже дорого. Тож мої батьки вирішили нам допомогти. Зарплати у нас невеликі, але й нерухомість дешевша, ніж у столиці, особливо зараз. Напевно, без допомоги батьків ми б так і не обзавелися власним житлом.

І ось я вирішила поділитися гарною новиною із сестрою, було це наннью весною. Я думала, що Ірина зрадіє, але вона образилася на сім’ю. Після тієї розмови Іра жодного разу не зателефонувала мамі, на мої дзвінки, як я вже сказала. не відповідає.

Я не розумію, чому вона образилася. Вона живе набагато краще за нас у великому місті, одна в новій просторій квартирі. Вона сама вирішила переїхати, а ми завжди були поруч із батьками.

Усі свята ми відзначаємо разом, ми з чоловіком завжди намагаємось допомогти татові з мамою, і вони до нас добрі. Та й зараз у нас в україні таке становище, що без підтримки дуже тяжко.

Напевно, сестра розуміє, що я з двома дітьми працювати не зможу, нам важко буде зводити кінці з кінцями.

Не знаю, чому вона себе так поводить. Мені не вистачає Ірини, нашог оспілкування, гризе образа на неї за невідчинені двері. Я просто не можу відмовитися від допомоги батьків, коли так її потребую. Але й тепер, коли я не спілкуюся із сестрою, то почуваюся погано.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.