Рідний брат з сестрою мого Михайла приїхали неочікувано. Я не розгубилася, на кухні завжди є продукти, з яких можна накрити стіл. Ми смакували наїдки, і ось зайшла розмова за фінанси. Ми з чоловіком добре стоїмо на ногах. Що я, що Михайло, працюємо. Та в один момент відкривається таємниця, яка змусила мене мовчати пару хвилин. – Ти жінка, а це означає, що в такі розмови втручатися не маєш права!
Я вийшла заміж п’ять років тому. Я думала, що в мене добрий чоловік і щаслива сім’я.
З Михайлом ми жили тихо та мирно. Більшість часу ми проводили разом, гості до нас заходили рідко. Відпочивали удвох у ресторані, на природі чи на дачі у батьків. Цукерково-букетний період тривав досить довго, Михайло завжди був уважним до мене. Я думала, ця казка триватиме вічно.
Ми обоє працювали на благо сім’ї. Звісно, Михайло заробляв більше, але я теж робила свій внесок у сімейний бюджет. У холодильнику завжди було повно їжі, шафи теж не пустіли.
Разом ми складали списки і розумно ставилися до всіх витрат.
За Михайлом я почувалася як за кам’яною стінною. Я навіть не думала про те, що колись залишусь сама. Все було гаразд до того моменту, поки до нас не приїхали його родичі. Я знала, що вони активно переписуються і зідзвонюються, але за всі роки шлюбу це була перша наша зустріч.
Брат із сестрою приїхали без попередження. Я накрила шикарний стіл та добре прийняла гостей. Після вечері зайшла розмова про фінанси. Чоловік зізнався, що він весь цей час відкладав гроші, і назбиралася чимала сума.
Брат запропонував Михайлу вкласти все у бізнес, стати його партнером.
Він розповідав, що має успішний проєкт, але капіталовкладень не вистачає. Лише на той момент я дізналася, що на його банківському рахунку досить велика сума.
– Михайле, у нас пів мільйона на картці? Чому ти не розповідав мені? Давай краще квартиру більшу купимо або автівку. Ми скоро станемо батьками, навіщо ризикувати? – сказала я йому.
– Ти жінка, і в такі справи встрявати не маєш права. Сам розберусь, що зі своїми фінансами робити.
Він сказав це з якоюсь зневагою до мене, ніби я порожнє місце в цьому будинку. Мені стало до сліз прикро, адже раніше Михайло не дозволяв собі так поводитися зі мною. Я встала і пішла, щоби не спровокувати “бурю” перед родичами. Тільки вранці, поки всі спали, я знову порушила цю тему:
– Ти нічого не хочеш пояснити?
– Не втручайся в чоловічі розмови і не вказуй, як розпоряджатися моїми грошима.
– Чому це твої? Ти відкладав їх із бюджету. Я – твоя дружина, і теж віддавала тобі зарплату. Я маю право висловити свою думку.
– Чому ти мені раніше не казав, що вже така велика сума?
– Ти почала б свої бабські розмови, шубу купи, квартиру купи. Поїхали до Єгипту чи Туреччини.
– Тобто квартира до твоїх планів не входить? Ми й далі будемо тіснитися в цій однокімнатній? І це моя бабська заморочка? Давай цю продамо і купимо побільше.
– Ні, це моя квартира, я її не збираюся продавати. Іпотека мене теж не цікавить, навіщо це ярмо на десятки років?
– А дитина потрібна тільки мені, так?
– А це тут ні до чого! Дитині в однокімнатній квартирі тісно не буде.
– І ти хочеш вкласти всі ці гроші у справу брата?
– Я поки що не вирішив, у мене є плани на ці гроші.
– Які?
– Пізніше дізнаєшся, ще не час.
Я зрозуміла, що розмовляти з цією людиною безглуздо. Михайло дивився на мене так дивно. Це була зовсім чужа людина, яка відкрито заявила, що моє місце під лавкою, і рота відкривати в цьому будинку мені не можна. Так нудно стало.
Грошей він мені дасть – це було зрозуміло. Але я їх і не потребувала, мені було важливіше звільнитися від цього ярма.
Коли поїхали родичі, ми з чоловіком не розмовляли. Я пішла купатися і побачила, що мій шампунь його сестра використала. Без претензій я підійшла до свого благовірного та попросила грошей.
– Ти в список не вносила, це непередбачені витрати, — відповів мені Михайло.
– Ми що такі жебраки, що я мушу таке обговорювати з тобою? Я не заробила собі на шампунь?
– Якби не знала, що гроші є, то не починала б, – почав обурюватись Михайло.
– Не зрозуміла! Твої гості використали його!
– Помий голову чимось простішим, нічого тобі не станеться.
Від цих слів я присіла на диван і просто мовчала. Я не знаю, чи варто далі продовжувати ці стосунки. Як Михайло так довго приховував своє нутро? І що мені тепер робити?
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
